ЛЕГЕНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
леге́ня
псл. [*lьgъko-je] «легеня», субстантивований прикметник lьgъkъ «легкий» у формі с. р. (легені легші від інших нутрощів, зокрема серця та печінки);
мотивація назви, очевидно, успадкована з праіндоєвропейського періоду;
пор. гр. πλευμων «легені» з πλέω «тримаюсь на поверхні води, плаваю», нвн. Lunge «легеня» : двн. lungar «легкий», англ. lights (мн.) «легені (деяких тварин, як їжа)» : light «легкий», ірл. scaman «легені; легкий», ісп. livianos (мн.) «легені тварин»: liviano «легкий», порт. leves «легені» : leve «легкий»;
р. лёгкое, бр. лёгкае, п. [lekkie, letkie] (мн.) «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи», ст. lekie, ч. [l’ehčiny] «тс.», слц. l’ahčina «тельбухи», нл. lažke «легені, тельбухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́гке
«легеня»
легкой
легку́ша
«язик, дихальне горло, легені, серце і печінка разом»
легу́шка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lights «легені (деяких тварин, як їжа)» (мн.) | англійська |
light «легкий» | англійська |
лёгкае | білоруська |
πλεὑμων «легені» | грецька |
πλέω «тримаюсь на поверхні води, плаваю» | грецька |
lungar «легкий» | давньоверхньонімецька |
scaman «легені; легкий» | ірландська |
livianos «легені тварин» (мн.) | іспанська |
liviano «легкий» | іспанська |
lažke «легені, тельбухи» | нижньолужицька |
Lunge «легеня» | нововерхньонімецька |
lekkie «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи» (мн.) | польська |
letkie «легені (особливо телячі, іноді людські); тельбухи» (мн.) | польська |
lekie (ст.) | польська |
leves «легені» | португальська |
leve «легкий» | португальська |
*lьgъko-je «легеня» | праслов’янська |
lьgъkъ «легкий» | праслов’янська |
лёгкое | російська |
l'ahčina «тельбухи» | словацька |
l'ehčiny «тс.» | чеська |
ле́гінь «юнак, парубок»
запозичення з угорської мови;
yp. legény «хлопець, парубок» етимологічно неясне;
зіставлення з тур. legin (leken) «таз, миска» (Кобилянський Гуц. гов. 85; Діалект і літ. м. 244) необґрунтоване;
п. [łegiń], [łygoń] «нероба; хлопець, що ходить без штанів», слц. [legiň, legín];
Фонетичні та словотвірні варіанти
леґінити
«порушувати шлюбну вірність»
ле́ґінь
леґі́ньство
«парубоцтво»
легінювати
«парубкувати»
ле́дінь
ли́гінь
«тс.»
олеґіні́ти
«змужніти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
łegiń | польська |
łygoń «нероба; хлопець, що ходить без штанів» | польська |
legiň | словацька |
legín | словацька |
legin «таз, миска» (leken)(Кобилянський Гуц. гов. 85; Діалект і літ. м. 244) | турецька |
leken | турецька |
legény «хлопець, парубок» | ? |
ле́ґінь «тополя пірамідальна, Populus pyramidalis Roz.» (бот.)
очевидно, результат семантичної видозміни слова [ле́гінь] «юнак, парубок»;
назва могла бути зумовлена тим, що струнке гарне дерево асоціюється з юнаком або дівчиною;
Фонетичні та словотвірні варіанти
леґін
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле́гінь «юнак, парубок» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України