ЛЕВКОЯМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

левко́й «матіола, Matthiola R. Вr.» (бот.)

через посередництво німецької мови (нім. Levkóje) запозичено з латинської;
лат. leucoion «левкой» походить від гр. λεοκόιον «біла фіалка», складного слова, утвореного з прикметника λευκός «білий, світлий, ясний, блискучий», спорідненого з лат. lūx «світло, сяяння, блиск», псл. lūčь «світло», lysъ, укр. лисий, та іменника ἴov(‹Fίov) «фіалка», запозиченого, очевидно, з якоїсь середземноморської мови і пов’язаного з лат. viola «тс.»;
грецька назва зумовлена білястим забарвленням листків і фіалковим запахом левкоя;
р. левко́й, бр. ляўко́нія, п. lewkonia, ч. levkoje, слц. levkoja, вл. lewkonja, слн. levkója;
Фонетичні та словотвірні варіанти

левко́нія «левкой однорічний, Matthiola annua Sweet.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляўко́нія білоруська
lewkonja верхньолужицька
λεοκόιον «біла фіалка» грецька
λευκός «білий, світлий, ясний, блискучий» грецька
leucoion «левкой» латинська
lūx «світло, сяяння, блиск» латинська
viola «тс.» латинська
Levkóje німецька
Levkóje німецька
lewkonia польська
lūčь «світло» праслов’янська
lysъ праслов’янська
levkoja словацька
levkója словенська
лисий українська
levkoje чеська
ἴov «фіалка» ?
Fίov ?
левко́й ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України