ЛЕВКОЯМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
левко́й «матіола, Matthiola R. Вr.» (бот.)
через посередництво німецької мови (нім. Levkóje) запозичено з латинської;
лат. leucoion «левкой» походить від гр. λεοκόιον «біла фіалка», складного слова, утвореного з прикметника λευκός «білий, світлий, ясний, блискучий», спорідненого з лат. lūx «світло, сяяння, блиск», псл. lūčь «світло», lysъ, укр. лисий, та іменника ἴov(‹Fίov) «фіалка», запозиченого, очевидно, з якоїсь середземноморської мови і пов’язаного з лат. viola «тс.»;
грецька назва зумовлена білястим забарвленням листків і фіалковим запахом левкоя;
р. левко́й, бр. ляўко́нія, п. lewkonia, ч. levkoje, слц. levkoja, вл. lewkonja, слн. levkója;
Фонетичні та словотвірні варіанти
левко́нія
«левкой однорічний, Matthiola annua Sweet.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ляўко́нія | білоруська |
lewkonja | верхньолужицька |
λεοκόιον «біла фіалка» | грецька |
λευκός «білий, світлий, ясний, блискучий» | грецька |
leucoion «левкой» | латинська |
lūx «світло, сяяння, блиск» | латинська |
viola «тс.» | латинська |
Levkóje | німецька |
Levkóje | німецька |
lewkonia | польська |
lūčь «світло» | праслов’янська |
lysъ | праслов’янська |
levkoja | словацька |
levkója | словенська |
лисий | українська |
levkoje | чеська |
ἴov «фіалка» | ? |
Fίov | ? |
левко́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України