ЛЕВИНУ — ЕТИМОЛОГІЯ

лев «Panthera leo L.» (зоол.)

псл. lьѵъ «лев», запозичене з давньоверхньонімецької мови;
двн. lëwo через посередництво латинської і грецької мов лат. leō, гр. λέων «тс.») зводиться до семітського джерела (пор. гебр. lābhīˊ, ак. labhu, пов’язані з єг. labu «тс.»);
думка про запозичення в праслов’янську мову з готської (Brückner 296 – 297; Младенов 271; Bern. I 756; Hirt PBrB 23, 334) викликає сумнів через відсутність слова *liwa в готських пам’ятках;
висловлювалось також припущення про запозичення в праслов’янську мову з протогрецької або фракійської чи іллірійської (Oštir Symb. Rozwadowski I 295 – 313);
існує думка (Гамкрелидзе – Иванов 507 – 509; Machek ESJČ 328; Holub – Кор. 203) про індоєвропейське походження слова в грецькій і германських мовах (пор. хет. ṷаlṷa-, ṷalṷ- i«лев»);
р. лев, бр. леў, др. львъ, п. lew, ч. слц. lev, вл. нл. law, полаб. lov, болг. лъв, заст. лев, м. лав, схв. лȁв, слн. lév, стсл. львъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

и́льва «левиця»
лев'я́ «тс.»
лев'я́тник «приміщення для левів»
левеня́
леви́ний
леви́ха «левиця»
леви́хна «тс.»
леви́ця
ле́вій
ле́во́вий
леву́сь (зменш.)
левчи́ха
левчу́к «левеня»
льви́ний
льви́ця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
labhu аккадська
labhu аккадська
labhu аккадська
леў білоруська
лъв болгарська
лев (заст.) болгарська
law верхньолужицька
lābhīˊ гебрайська
lābhīˊ гебрайська
lābhīˊ гебрайська
lābhīˊ гебрайська
λέων «тс.» грецька
lëwo давньоверхньонімецька
львъ давньоруська
labu єгипетська
labu єгипетська
leō латинська
лав македонська
law нижньолужицька
lov полабська
lew польська
lьѵъ «лев» праслов’янська
лев російська
лȁв сербохорватська
lev словацька
lév словенська
львъ старослов’янська
ṷalṷi- хетська
ṷаlṷa- хетська
lev чеська
*liwa ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України