ЛЕВЕНЯТА — ЕТИМОЛОГІЯ
лев «Panthera leo L.» (зоол.)
псл. lьѵъ «лев», запозичене з давньоверхньонімецької мови;
двн. lëwo через посередництво латинської і грецької мов лат. leō, гр. λέων «тс.») зводиться до семітського джерела (пор. гебр. lābhīˊ, ак. labhu, пов’язані з єг. labu «тс.»);
думка про запозичення в праслов’янську мову з готської (Brückner 296 – 297; Младенов 271; Bern. I 756; Hirt PBrB 23, 334) викликає сумнів через відсутність слова *liwa в готських пам’ятках;
висловлювалось також припущення про запозичення в праслов’янську мову з протогрецької або фракійської чи іллірійської (Oštir Symb. Rozwadowski I 295 – 313);
існує думка (Гамкрелидзе – Иванов 507 – 509; Machek ESJČ 328; Holub – Кор. 203) про індоєвропейське походження слова в грецькій і германських мовах (пор. хет. ṷаlṷa-, ṷalṷ- i«лев»);
р. лев, бр. леў, др. львъ, п. lew, ч. слц. lev, вл. нл. law, полаб. lov, болг. лъв, заст. лев, м. лав, схв. лȁв, слн. lév, стсл. львъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́льва
«левиця»
лев'я́
«тс.»
лев'я́тник
«приміщення для левів»
левеня́
леви́ний
леви́ха
«левиця»
леви́хна
«тс.»
леви́ця
ле́вій
ле́во́вий
леву́сь
(зменш.)
левчи́ха
левчу́к
«левеня»
льви́ний
льви́ця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| labhu | аккадська |
| labhu | аккадська |
| labhu | аккадська |
| леў | білоруська |
| лъв | болгарська |
| лев (заст.) | болгарська |
| law | верхньолужицька |
| lābhīˊ | гебрайська |
| lābhīˊ | гебрайська |
| lābhīˊ | гебрайська |
| lābhīˊ | гебрайська |
| λέων «тс.» | грецька |
| lëwo | давньоверхньонімецька |
| львъ | давньоруська |
| labu | єгипетська |
| labu | єгипетська |
| leō | латинська |
| лав | македонська |
| law | нижньолужицька |
| lov | полабська |
| lew | польська |
| lьѵъ «лев» | праслов’янська |
| лев | російська |
| лȁв | сербохорватська |
| lev | словацька |
| lév | словенська |
| львъ | старослов’янська |
| ṷalṷi- | хетська |
| ṷаlṷa- | хетська |
| lev | чеська |
| *liwa | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України