ЛЕВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лев «Panthera leo L.» (зоол.)
псл. lьѵъ «лев», запозичене з давньоверхньонімецької мови;
двн. lëwo через посередництво латинської і грецької мов лат. leō, гр. λέων «тс.») зводиться до семітського джерела (пор. гебр. lābhīˊ, ак. labhu, пов’язані з єг. labu «тс.»);
думка про запозичення в праслов’янську мову з готської (Brückner 296 – 297; Младенов 271; Bern. I 756; Hirt PBrB 23, 334) викликає сумнів через відсутність слова *liwa в готських пам’ятках;
висловлювалось також припущення про запозичення в праслов’янську мову з протогрецької або фракійської чи іллірійської (Oštir Symb. Rozwadowski I 295 – 313);
існує думка (Гамкрелидзе – Иванов 507 – 509; Machek ESJČ 328; Holub – Кор. 203) про індоєвропейське походження слова в грецькій і германських мовах (пор. хет. ṷаlṷa-, ṷalṷ- i«лев»);
р. лев, бр. леў, др. львъ, п. lew, ч. слц. lev, вл. нл. law, полаб. lov, болг. лъв, заст. лев, м. лав, схв. лȁв, слн. lév, стсл. львъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́льва
«левиця»
лев'я́
«тс.»
лев'я́тник
«приміщення для левів»
левеня́
леви́ний
леви́ха
«левиця»
леви́хна
«тс.»
леви́ця
ле́вій
ле́во́вий
леву́сь
(зменш.)
левчи́ха
левчу́к
«левеня»
льви́ний
льви́ця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| labhu | аккадська |
| labhu | аккадська |
| labhu | аккадська |
| леў | білоруська |
| лъв | болгарська |
| лев (заст.) | болгарська |
| law | верхньолужицька |
| lābhīˊ | гебрайська |
| lābhīˊ | гебрайська |
| lābhīˊ | гебрайська |
| lābhīˊ | гебрайська |
| λέων «тс.» | грецька |
| lëwo | давньоверхньонімецька |
| львъ | давньоруська |
| labu | єгипетська |
| labu | єгипетська |
| leō | латинська |
| лав | македонська |
| law | нижньолужицька |
| lov | полабська |
| lew | польська |
| lьѵъ «лев» | праслов’янська |
| лев | російська |
| лȁв | сербохорватська |
| lev | словацька |
| lév | словенська |
| львъ | старослов’янська |
| ṷalṷi- | хетська |
| ṷаlṷa- | хетська |
| lev | чеська |
| *liwa | ? |
лев «монета, яка була в обігу в Австрії, Бессарабії та на Поділлі; грошова одиниця в Болгарії»
допускається також можливість калькування (пор. тур. aslan, arslan «турецька грошова одиниця», букв. «лев» (зоол.), оскільки на турецькій монеті був зображений лев;
пов’язане з назвою лева (тварини), який зображався на монетах;
р. лев «грошова одиниця в Болгарії», п. lew «грошова одиниця», lewa «грошова одиниця в Бессарабії», схв. лȅв «грошова одиниця в Болгарії», слн. lév «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lew «грошова одиниця»«грошова одиниця в Бессарабії» | польська |
| lewa «грошова одиниця»«грошова одиниця в Бессарабії» | польська |
| лев «грошова одиниця в Болгарії» | російська |
| лȅв «грошова одиниця в Болгарії» | сербохорватська |
| lév «тс.» | словенська |
| aslan | турецька |
| arslan | турецька |
Лев (чоловіче ім’я)
калька грецького власного імені Λέων, що виникло на основі загальної назви λέων «лев.»;
р. болг. Лев, р. заст. Лёв, бр. Леў, др. Левъ, п. Lew, ч. слц. Lev, цсл. ЛЕВЪ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Левко́
Леву́сь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Леў | білоруська |
| Лев | болгарська |
| λέων «лев.» | грецька |
| Левъ | давньоруська |
| Lew | польська |
| Лев | російська |
| Лёв (заст.) | російська |
| Lev | словацька |
| Левъ | церковнослов’янська |
| Lev | чеська |
Лео́нтій
через церковнослов’янське посередництво запозичене в давньоруську мову з грецької;
гр. Λεόντιος походить від прикметника λεόντειος «лев’ячий, левиний», утвореного від іменника λέων «лев», з яким пов’язане також укр. лев;
р. Лео́нтий, бр. Ляво́нцій, др. Леонтий, Левонтий, слц. Leontín, болг. Лео́нти, стсл. Леон(ь)тий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Лево́нтий
Лево́нтій
Лео́нтий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ляво́нцій | білоруська |
| Лео́нти | болгарська |
| Λεόντιος «лев’ячий, левиний» | грецька |
| λέων «лев» | грецька |
| λεόντειος | грецька |
| Леонтий | давньоруська |
| Левонтий | давньоруська |
| Лео́нтий | російська |
| Leontín | словацька |
| Леон(ь)тий | старослов’янська |
| лев | українська |
лі́ви́й
псл. lěvъ «лівий, неправий, несправедливий, фальшивий, злий»;
споріднене з лат. laevus «лівий; скривлений, схилений до землі», гр. λαιός (‹ *λαιϜός) «лівий», лит. [išlaivóti] «робити вигини, викручувати»;
іє. *laiu̯o-, можливо, з первісним значенням «кривий, викривлений» (пор. розвиток семантики антонімічного псл. pravъ «правий» від «прямий», а також схв. [krȋv] «лівий» при крȗв «кривий; винний; фальшивий»);
р. ле́вый, бр. ле́вы, др. лѣвыи «лівий; неправий, злий», п. lewy «лівий; незаконний», ч. levý «тс.; неправильний», слц. l’avý «тс.», вл. нл. lěwy «лівий», полаб. levĕ (lĕva), болг. ляв, м. лев, [ляв], схв. лȕjевӣ, [lȇvi, lévī], слн. lȇv, стсл. лѣвъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
влі́во
злі́ва
левшу́н
«лівша»
лє́вшу́н
лившу́н
«тс.»
ліва́к
«опортуніст, що прикривається революційними фразами; той, хто використовує робочий час для додаткових підробітків; [ліва рука О; лівша; віл або кінь, що на оранці ходить попід борозною Ник]»
ліва́ка
«лівша»
ліва́с
«тс.»
ліва́цтво
лівацу́н
«лівша»
(згруб.)
ліва́чка
«жінка-лівша; хата по лівий бік від сіней (у гуцулів)»
лівашта́н
«лівша»
лівизна́
лівий
«спід, нижня сторона (вишивки)»
ліви́ця
«ліва рука; [лівий бік Ж; низина на лівому березі річки Ч]»
лі́ві
«прихильники радикальної політики»
ліві́ти
ліві́шати
лівку́н
«лівша О; незграбний Ж»
лівни́к
«низина на лівому березі річки»
лівца́н
«лівша»
лівцу́н
лівша́
люша́
«тс.»
налі́во
улі́во
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́вы | білоруська |
| ляв | болгарська |
| lěwy «лівий» | верхньолужицька |
| λαιός «лівий» (‹ *λαιϜ$ός) | грецька |
| *λαιϜός | грецька |
| *λαιϜός | грецька |
| *λαιϜός | грецька |
| *λαιϜός | грецька |
| лѣвыи «лівий; неправий, злий» | давньоруська |
| *laiu̯o- | індоєвропейська |
| laevus «лівий; скривлений, схилений до землі» | латинська |
| išlaivóti «робити вигини, викручувати» | литовська |
| лев | македонська |
| ляв | македонська |
| lěwy «лівий» | нижньолужицька |
| levĕ (lĕva) | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lĕva | полабська |
| lewy «лівий; незаконний» | польська |
| pravъ | праслов’янська |
| ле́вый | російська |
| крȗв «кривий, викривлений» (пор. розвиток семантики антонімічного псл. pravъ «правий» від «прямий», а також схв. [krȋv] «лівий» при крȗв «кривий; винний; фальшивий») | сербохорватська |
| krȋv | сербохорватська |
| krȋv | сербохорватська |
| лȕjевӣ | сербохорватська |
| lȇvi | сербохорватська |
| lévī | сербохорватська |
| l'avý «тс.» | словацька |
| lȇv | словенська |
| лѣвъ «тс.» | старослов’янська |
| levý «тс.; неправильний» | чеська |
| lěvъ «лівий, неправий, несправедливий, фальшивий, злий» | ? |
лєва «взятка (при грі в карти)»
фр. levée «тс.» походить від дієслова lever «піднімати, знімати, збирати», яке виникло з лат. levāre «піднімати, знімати», пов’язаного з levis «легкий», спорідненим з дінд. laghúḥ «швидкий, легкий, малий», гр. ἐλαχύς «незначний, малий», псл. Іьgъkъ, укр. ле́гки́й;
через посередництво польської мови запозичено з французької;
р. болг. леве́, п. lewa «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| леве́ | болгарська |
| ἐλαχύς «незначний, малий» | грецька |
| laghúḥ «швидкий, легкий, малий» | давньоіндійська |
| levāre «піднімати, знімати» | латинська |
| levis «легкий» | латинська |
| lewa «тс.» | польська |
| Іьgъkъ | праслов’янська |
| леве́ | російська |
| ле́гки́й | українська |
| levée «тс.» | французька |
| lever «піднімати, знімати, збирати» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України