ЛЕБІДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ле́бідь «Cygnus Bechst. » (орн.)
думка про германське походження цього слова (Mikkola Balt. u. slav. 40) є помилковою;
назва птаха зумовлена білим кольором його пір’я;
іє. *albho- «білий»;
споріднене з двн. albiӡ «лебідь», elbiӡ, дангл. ielfetu, дісл. ǫlptr (мн. elptr i alptir) «тс.», лат. albus «білий», гр. ’αλφός «білий лишай»;
псл. *olbǫdь / elbędь I elbedь «лебідь»;
р. ле́бедь, бр. ле́бедзь, др. лебедь, п. łabędź, [łabądź, łabęt], ст. łabęć, каш. [labądz], ч. слц. labuť, болг. ле́бед, м. лебед, лабед, схв. лȁбȳд, слн. labód, labúd, стсл. лєбєдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебеденя́
«пташа лебедя»
лебеде́ць
«лебідь»
лебе́дий
«лебединий»
лебе́дик
(пестливе звертання до чоловіка)
лебеди́н
«лебідь»
(фольк.)
лебе́ди́н
«тс.»
лебеди́на
«лебідка, лебедиця; [лебедяче м’ясо]»
(фольк.)
лебеди́ний
лебеди́ха
лебеди́ця
лебедій
«лебідь»
лебе́дій
лебе́дка
«лебідка, лебедиця»
лебе́до
«тс.?»
ле́бедь
«лебідь»
лебедя́
«пташа лебедя»
лебе́дя
«тс.»
лебе́дя́чий
ле́бет
ле́беть
лебодь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́бедзь | білоруська |
| ле́бед | болгарська |
| 'αλφός «білий лишай» | грецька |
| ielfetu | давньоанглійська |
| albiӡ «лебідь» | давньоверхньонімецька |
| elbiӡ | давньоверхньонімецька |
| ǫlptr «тс.» (мн. elptr i alptir) | давньоісландська |
| elptr | давньоісландська |
| alptir | давньоісландська |
| лебедь | давньоруська |
| *albho- «білий» | індоєвропейська |
| labądz | кашубський |
| albus «білий» | латинська |
| лебед | македонська |
| лабед | македонська |
| łabędź | польська |
| łabądź | польська |
| łabęt | польська |
| łabęć (ст.) | польська |
| *olbǫdь «лебідь» | праслов’янська |
| *elbędь | праслов’янська |
| *elbedь | праслов’янська |
| *elbędь | праслов’янська |
| *elbedь | праслов’янська |
| ле́бедь | російська |
| лȁбȳд | сербохорватська |
| labuť | словацька |
| labód | словенська |
| labúd | словенська |
| лєбєдь | старослов’янська |
| labuť | чеська |
альбо́м
запозичено в XIX ст. з французької мови;
фр. album «альбом для фотографій», раніше «лист, табличка», походить від лат. album, с. р. від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом»), спорідненого з гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz, elbiz «лебідь», укр. ле́бідь;
р. бр. альбо́м, п. ч. слц. вл. album, болг. албу́м. м. албум, схв. àлбум, слн. álbum;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| альбо́м | білоруська |
| албум | болгарська |
| album | верхньолужицька |
| ἀλφός «білий лишай» | грецька |
| albiz | давньоверхньонімецька |
| album | латинська |
| албум | македонська |
| album | польська |
| від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») | російська |
| альбо́м | російська |
| àлбум | сербохорватська |
| album | словацька |
| álbum | словенська |
| ле́бідь | українська |
| album «альбом для фотографій» | французька |
| album | чеська |
| з | ? |
| раніше «лист, табличка» | ? |
| від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») | ? |
| elbiz «лебідь» | ? |
| албум | ? |
о́лово «метал Stanum; (заст.) свинець, Plumbum»
неприйнятне припущення (Machek ESJČ 413) про генетичний зв’язок слов’янських слів з нвн. Blei «свинець», лат. plumbum, гр. μόλυβδος «тс.»;
припускається також (Німчук 138) зв’язок з псл. liti «лити»;
іє. *al- «білий»;
споріднене з лит. álvas «свинець», лтс. alˆva «олово», alˆvs «тс.», прус. alwis «свинець» і далі, можливо, з двн. ёlo «жовтий», лат. albus «білий», гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz «лебідь», дісл. ǫlpt, псл. *olbedь «тс.», укр. ле́бідь, дісл. ǫlunn (вид риби), гол. alft, elft «тс.»;
псл. olovo;
р. о́лово, бр. во́лава «олово», др. олово «свинець», п. ołów, [ołowo], ч. слц. olovo, вл. нл. wołoj, болг. о́ло́во, м. олово, схв. о̏лово, слн. [ólovo], ст. olôv, стсл. олово «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волов'я́ний
«олов’яний»
во́лово
«тс.»
олив'я́нка
«бабка, налита оловом»
о́ли́во
«тс.; олівець»
олівни́к
«ливарник, зайнятий у виробництві свинцю Ж; свинцева втулка, букса Куз»
олівня́
«свинцеплавильний завод»
оліво́чник
«свинцева втулка, букса»
олов'я́ний
олов'яні́ти
олови́нець
«свинцева руда»
оловля́ник
«дрючок із свинцевим наконечником»
оловни́ця
«лот, висок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́лава «олово» | білоруська |
| о́ло́во | болгарська |
| wołoj | верхньолужицька |
| alft | голландська |
| μόλυβδος «тс.» | грецька |
| ἀλφός «білий лишай» | грецька |
| ёlo «жовтий» | давньоверхньонімецька |
| albiz «лебідь» | давньоверхньонімецька |
| ǫlpt | давньоісландська |
| ǫlunn (вид риби) | давньоісландська |
| олово «свинець» | давньоруська |
| *al- «білий» | індоєвропейська |
| plumbum | латинська |
| albus «білий» | латинська |
| alˆva «олово» | латиська |
| álvas «свинець» | литовська |
| олово | македонська |
| wołoj | нижньолужицька |
| Blei «свинець» | нововерхньонімецька |
| ołów | польська |
| liti «лити» | праслов’янська |
| *olbedь «тс.» | праслов’янська |
| olovo | праслов’янська |
| alwis «свинець» | прусська |
| о́лово | російська |
| лово | сербохорватська |
| olovo | словацька |
| ólovo | словенська |
| олово «тс.» | старослов’янська |
| ле́бідь | українська |
| ołowo | українська |
| olovo | чеська |
| alˆvs «тс.» | ? |
| elft «тс.» | ? |
| olôv | ? |
ле́беда «біла коза»
пов’язане з ле́бідь;
найменування зумовлене мастю тварини;
пор. схв. лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]), букв. «лебідь»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]) | сербохорватська |
| ле́бідь | українська |
лобода́ «Chenopodium L.; [лутига, Atriplex L.; шпінат городній, Spinаcea oleracea L. Mak]» (бот.)
псл. *elboda, звідки lebeda i loboda;
споріднене з лат. albus «білий, блідий, світлий», гр. ἀλφός «білий висип на тілі», укр. ле́бідь;
іє. *albho «білий»;
назва рослини зумовлена зовнішнім виглядом листя, ніби притрушеного білим пилком (особливо у лободи білої, Chenopodium album L.; пор. іншу її назву [мучи́нець] Ж);
семантичну паралель становить лит. bаlánda «лобода», пов’язaне з лит. bálti «біліти», báltas «білий»;
менш вірогідним є припущення про спорідненість псл. *elboda і лит. balánda «лобода», нвн. Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium», гр. βλίĩον «тс.» (Machek ESJČ 323; Jm. rostl. 83; LP II 149; ZfSlPh 19, 66–67; Mikkola Balt. u. Slav. 46; Mikl. EW 428);
пропонувалася також праформа *olboda (Bern. I 698), імовірності якої суперечить матеріал південнослов’янських мов, де замість початкового ло- було б ла-;
відзначався збіг з тур. labada «щавель, Rumех alpinus» (Радлов IIІ 739), тат. алабота «лобода» та ін. (Дмитриев 561; Жаримбетов РР 1976/3, 102–105);
р. лебеда́ «лутига; лобода», [лобода́, лобуда́] «тс.», бр. лебяда́ «лобода», лябе́днік «лутига», др. лебеда́, лобода́, п. lebioda «лобода», łoboda «лутига», ч. lebeda «лутига; [лобода]», слц. loboda «лутига», [lebeda], вл. пл. łoboda, болг. ло́бода, [łobuda, łobda, łabda], м. лобода, схв. лобòда, [лобуда, лобода], ели. lebéda, loboda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебеда
«лутига; лобода»
лобі́дка
«лутига садова. Atriplex hortensis L.»
лободи́на
«стеблина лободи»
лободи́ця
«лобода»
лободо́вий
лободо́ві
лободя́ний
лободя́ник
«хліб з лободою»
(заст.)
лободя́нка
«страва з лободи»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лебяда́ «лобода» | білоруська |
| лябе́днік «лутига» | білоруська |
| ло́бода | болгарська |
| łoboda | верхньолужицька |
| ἀλφός «білий висип на тілі» | грецька |
| βλίĩον «тс.» | грецька |
| лебеда́ | давньоруська |
| лобода́ | давньоруська |
| *albho «білий» | індоєвропейська |
| albus «білий, блідий, світлий» | латинська |
| bаlánda «лобода» | литовська |
| bálti «біліти» | литовська |
| báltas «білий» | литовська |
| balánda «лобода» | литовська |
| лобода | македонська |
| Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium» | нововерхньонімецька |
| lebioda «лобода»«лутига» | польська |
| łoboda «лобода»«лутига» | польська |
| *elboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| lebeda | праслов’янська |
| loboda | праслов’янська |
| *elboda | праслов’янська |
| *olboda | праслов’янська |
| лебеда́ «лутига; лобода» | російська |
| лобода́ | російська |
| лобуда́ «тс.» | російська |
| лобòда | сербохорватська |
| лобуда | сербохорватська |
| лабода | сербохорватська |
| loboda «лутига» | словацька |
| lebeda | словацька |
| lebéda «тс.» | словенська |
| loboda «тс.» | словенська |
| алабота «лобода» | татарська |
| labada «щавель, Rumех alpinus» | турецька |
| ле́бідь | українська |
| мучи́нець | українська |
| мучи́нець | українська |
| мучи́нець | українська |
| мучи́нець | українська |
| lebeda «лутига; [лобода]» | чеська |
| ло- | ? |
| ла- | ? |
| łoboda | ? |
| łobuda | ? |
| łobda | ? |
| łabda | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України