ЛЕБІДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ле́бідь «Cygnus Bechst. » (орн.)

думка про германське походження цього слова (Mikkola Balt. u. slav. 40) є помилковою;
назва птаха зумовлена білим кольором його пір’я;
іє. *albho- «білий»;
споріднене з двн. albiӡ «лебідь», elbiӡ, дангл. ielfetu, дісл. ǫlptr (мн. elptr i alptir) «тс.», лат. albus «білий», гр. ’αλφός «білий лишай»;
псл. *olbǫdь / elbędь I elbedь «лебідь»;
р. ле́бедь, бр. ле́бедзь, др. лебедь, п. łabędź, [łabądź, łabęt], ст. łabęć, каш. [labądz], ч. слц. labuť, болг. ле́бед, м. лебед, лабед, схв. лȁбȳд, слн. labód, labúd, стсл. лєбєдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лебеденя́ «пташа лебедя»
лебеде́ць «лебідь»
лебе́дий «лебединий»
лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка)
лебеди́н «лебідь» (фольк.)
лебе́ди́н «тс.»
лебеди́на «лебідка, лебедиця; [лебедяче м’ясо]» (фольк.)
лебеди́ний
лебеди́ха
лебеди́ця
лебедій «лебідь»
лебе́дій
лебе́дка «лебідка, лебедиця»
лебе́до «тс.?»
ле́бедь «лебідь»
лебедя́ «пташа лебедя»
лебе́дя «тс.»
лебе́дя́чий
ле́бет
ле́беть
лебодь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́бедзь білоруська
ле́бед болгарська
'αλφός «білий лишай» грецька
ielfetu давньоанглійська
albiӡ «лебідь» давньоверхньонімецька
elbiӡ давньоверхньонімецька
ǫlptr «тс.» (мн. elptr i alptir) давньоісландська
elptr давньоісландська
alptir давньоісландська
лебедь давньоруська
*albho- «білий» індоєвропейська
labądz кашубський
albus «білий» латинська
лебед македонська
лабед македонська
łabędź польська
łabądź польська
łabęt польська
łabęć (ст.) польська
*olbǫdь «лебідь» праслов’янська
*elbędь праслов’янська
*elbedь праслов’янська
*elbędь праслов’янська
*elbedь праслов’янська
ле́бедь російська
лȁбȳд сербохорватська
labuť словацька
labód словенська
labúd словенська
лєбєдь старослов’янська
labuť чеська

альбо́м

запозичено в XIX ст. з французької мови;
фр. album «альбом для фотографій», раніше «лист, табличка», походить від лат. album, с. р. від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом»), спорідненого з гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz, elbiz «лебідь», укр. ле́бідь;
р. бр. альбо́м, п. ч. слц. вл. album, болг. албу́м. м. албум, схв. àлбум, слн. álbum;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
альбо́м білоруська
албум болгарська
album верхньолужицька
ἀλφός «білий лишай» грецька
albiz давньоверхньонімецька
album латинська
албум македонська
album польська
від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») російська
альбо́м російська
àлбум сербохорватська
album словацька
álbum словенська
ле́бідь українська
album «альбом для фотографій» французька
album чеська
з ?
раніше «лист, табличка» ?
від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») ?
elbiz «лебідь» ?
албум ?

о́лово «метал Stanum; (заст.) свинець, Plumbum»

неприйнятне припущення (Machek ESJČ 413) про генетичний зв’язок слов’янських слів з нвн. Blei «свинець», лат. plumbum, гр. μόλυβδος «тс.»;
припускається також (Німчук 138) зв’язок з псл. liti «лити»;
іє. *al- «білий»;
споріднене з лит. álvas «свинець», лтс. alˆva «олово», alˆvs «тс.», прус. alwis «свинець» і далі, можливо, з двн. ёlo «жовтий», лат. albus «білий», гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz «лебідь», дісл. ǫlpt, псл. *olbedь «тс.», укр. ле́бідь, дісл. ǫlunn (вид риби), гол. alft, elft «тс.»;
псл. olovo;
р. о́лово, бр. во́лава «олово», др. олово «свинець», п. ołów, [ołowo], ч. слц. olovo, вл. нл. wołoj, болг. о́ло́во, м. олово, схв. о̏лово, слн. [ólovo], ст. olôv, стсл. олово «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

волов'я́ний «олов’яний»
во́лово «тс.»
олив'я́нка «бабка, налита оловом»
о́ли́во «тс.; олівець»
олівни́к «ливарник, зайнятий у виробництві свинцю Ж; свинцева втулка, букса Куз»
олівня́ «свинцеплавильний завод»
оліво́чник «свинцева втулка, букса»
олов'я́ний
олов'яні́ти
олови́нець «свинцева руда»
оловля́ник «дрючок із свинцевим наконечником»
оловни́ця «лот, висок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́лава «олово» білоруська
о́ло́во болгарська
wołoj верхньолужицька
alft голландська
μόλυβδος «тс.» грецька
ἀλφός «білий лишай» грецька
ёlo «жовтий» давньоверхньонімецька
albiz «лебідь» давньоверхньонімецька
ǫlpt давньоісландська
ǫlunn (вид риби) давньоісландська
олово «свинець» давньоруська
*al- «білий» індоєвропейська
plumbum латинська
albus «білий» латинська
alˆva «олово» латиська
álvas «свинець» литовська
олово македонська
wołoj нижньолужицька
Blei «свинець» нововерхньонімецька
ołów польська
liti «лити» праслов’янська
*olbedь «тс.» праслов’янська
olovo праслов’янська
alwis «свинець» прусська
о́лово російська
лово сербохорватська
olovo словацька
ólovo словенська
олово «тс.» старослов’янська
ле́бідь українська
ołowo українська
olovo чеська
alˆvs «тс.» ?
elft «тс.» ?
olôv ?

ле́беда «біла коза»

пов’язане з ле́бідь;
найменування зумовлене мастю тварини;
пор. схв. лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]), букв. «лебідь»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]) сербохорватська
ле́бідь українська

лобода́ «Chenopodium L.; [лутига, Atriplex L.; шпінат городній, Spinаcea oleracea L. Mak]» (бот.)

псл. *elboda, звідки lebeda i loboda;
споріднене з лат. albus «білий, блідий, світлий», гр. ἀλφός «білий висип на тілі», укр. ле́бідь;
іє. *albho «білий»;
назва рослини зумовлена зовнішнім виглядом листя, ніби притрушеного білим пилком (особливо у лободи білої, Chenopodium album L.; пор. іншу її назву [мучи́нець] Ж);
семантичну паралель становить лит. bаlánda «лобода», пов’язaне з лит. bálti «біліти», báltas «білий»;
менш вірогідним є припущення про спорідненість псл. *elboda і лит. balánda «лобода», нвн. Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium», гр. βλίĩον «тс.» (Machek ESJČ 323; Jm. rostl. 83; LP II 149; ZfSlPh 19, 66–67; Mikkola Balt. u. Slav. 46; Mikl. EW 428);
пропонувалася також праформа *olboda (Bern. I 698), імовірності якої суперечить матеріал південнослов’янських мов, де замість початкового ло- було б ла-;
відзначався збіг з тур. labada «щавель, Rumех alpinus» (Радлов IIІ 739), тат. алабота «лобода» та ін. (Дмитриев 561; Жаримбетов РР 1976/3, 102–105);
р. лебеда́ «лутига; лобода», [лобода́, лобуда́] «тс.», бр. лебяда́ «лобода», лябе́днік «лутига», др. лебеда́, лобода́, п. lebioda «лобода», łoboda «лутига», ч. lebeda «лутига; [лобода]», слц. loboda «лутига», [lebeda], вл. пл. łoboda, болг. ло́бода, [łobuda, łobda, łabda], м. лобода, схв. лобòда, [лобуда, лобода], ели. lebéda, loboda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лебеда «лутига; лобода»
лобі́дка «лутига садова. Atriplex hortensis L.»
лободи́на «стеблина лободи»
лободи́ця «лобода»
лободо́вий
лободо́ві
лободя́ний
лободя́ник «хліб з лободою» (заст.)
лободя́нка «страва з лободи» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лебяда́ «лобода» білоруська
лябе́днік «лутига» білоруська
ло́бода болгарська
łoboda верхньолужицька
ἀλφός «білий висип на тілі» грецька
βλίĩον «тс.» грецька
лебеда́ давньоруська
лобода́ давньоруська
*albho «білий» індоєвропейська
albus «білий, блідий, світлий» латинська
bаlánda «лобода» литовська
bálti «біліти» литовська
báltas «білий» литовська
balánda «лобода» литовська
лобода македонська
Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium» нововерхньонімецька
lebioda «лобода»«лутига» польська
łoboda «лобода»«лутига» польська
*elboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
*elboda праслов’янська
*olboda праслов’янська
лебеда́ «лутига; лобода» російська
лобода́ російська
лобуда́ «тс.» російська
лобòда сербохорватська
лобуда сербохорватська
лабода сербохорватська
loboda «лутига» словацька
lebeda словацька
lebéda «тс.» словенська
loboda «тс.» словенська
алабота «лобода» татарська
labada «щавель, Rumех alpinus» турецька
ле́бідь українська
мучи́нець українська
мучи́нець українська
мучи́нець українська
мучи́нець українська
lebeda «лутига; [лобода]» чеська
ло- ?
ла- ?
łoboda ?
łobuda ?
łobda ?
łabda ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України