ЛЕБЕДЯМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ле́бідь «Cygnus Bechst. » (орн.)
псл. *olbǫdь / elbędь I elbedь «лебідь»;
споріднене з двн. albiӡ «лебідь», elbiӡ, дангл. ielfetu, дісл. ǫlptr (мн. elptr i alptir) «тс.», лат. albus «білий», гр. ’αλφός «білий лишай»;
іє. *albho- «білий»;
назва птаха зумовлена білим кольором його пір’я;
думка про германське походження цього слова (Mikkola Balt. u. slav. 40) є помилковою;
р. ле́бедь, бр. ле́бедзь, др. лебедь, п. łabędź, [łabądź, łabęt], ст. łabęć, каш. [labądz], ч. слц. labuť, болг. ле́бед, м. лебед, лабед, схв. лȁбȳд, слн. labód, labúd, стсл. лєбєдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебеденя́
«пташа лебедя»
лебеде́ць
«лебідь»
лебе́дий
«лебединий»
лебе́дик
(пестливе звертання до чоловіка)
лебеди́н
«лебідь»
(фольк.)
лебе́ди́н
«тс.»
лебеди́на
«лебідка, лебедиця; [лебедяче м’ясо]»
(фольк.)
лебеди́ний
лебеди́ха
лебеди́ця
лебедій
«лебідь»
лебе́дій
лебе́дка
«лебідка, лебедиця»
лебе́до
«тс.?»
ле́бедь
«лебідь»
лебедя́
«пташа лебедя»
лебе́дя
«тс.»
лебе́дя́чий
ле́бет
ле́беть
лебодь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле́бедзь | білоруська |
ле́бед | болгарська |
'αλφός «білий лишай» | грецька |
ielfetu | давньоанглійська |
albiӡ «лебідь» | давньоверхньонімецька |
elbiӡ | давньоверхньонімецька |
ǫlptr «тс.» (мн. elptr i alptir) | давньоісландська |
elptr | давньоісландська |
alptir | давньоісландська |
лебедь | давньоруська |
*albho- «білий» | індоєвропейська |
labądz | кашубський |
albus «білий» | латинська |
лебед | македонська |
лабед | македонська |
łabędź | польська |
łabądź | польська |
łabęt | польська |
łabęć (ст.) | польська |
*olbǫdь «лебідь» | праслов’янська |
*elbędь | праслов’янська |
*elbedь | праслов’янська |
*elbędь | праслов’янська |
*elbedь | праслов’янська |
ле́бедь | російська |
лȁбȳд | сербохорватська |
labuť | словацька |
labód | словенська |
labúd | словенська |
лєбєдь | старослов’янська |
labuť | чеська |
альбо́м
фр. album «альбом для фотографій», раніше «лист, табличка», походить від лат. album, с. р. від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом»), спорідненого з гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz, elbiz «лебідь», укр. ле́бідь;
запозичено в XIX ст. з французької мови;
р. бр. альбо́м, п. ч. слц. вл. album, болг. албу́м. м. албум, схв. àлбум, слн. álbum;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
альбо́м | білоруська |
албум | болгарська |
album | верхньолужицька |
ἀλφός «білий лишай» | грецька |
albiz | давньоверхньонімецька |
album | латинська |
албум | македонська |
album | польська |
від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») | російська |
альбо́м | російська |
àлбум | сербохорватська |
album | словацька |
álbum | словенська |
ле́бідь | українська |
album «альбом для фотографій» | французька |
album | чеська |
раніше «лист, табличка» | ? |
від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») | ? |
elbiz «лебідь» | ? |
з | ? |
албум | ? |
о́лово «метал Stanum; (заст.) свинець, Plumbum»
неприйнятне припущення (Machek ESJČ 413) про генетичний зв’язок слов’янських слів з нвн. Blei «свинець», лат. plumbum, гр. μόλυβδος «тс.»;
припускається також (Німчук 138) зв’язок з псл. liti «лити»;
псл. olovo;
споріднене з лит. álvas «свинець», лтс. alˆva «олово», alˆvs «тс.», прус. alwis «свинець» і далі, можливо, з двн. ёlo «жовтий», лат. albus «білий», гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz «лебідь», дісл. ǫlpt, псл. *olbedь «тс.», укр. ле́бідь, дісл. ǫlunn (вид риби), гол. alft, elft «тс.»;
іє. *al- «білий»;
р. о́лово, бр. во́лава «олово», др. олово «свинець», п. ołów, [ołowo], ч. слц. olovo, вл. нл. wołoj, болг. о́ло́во, м. олово, схв. о̏лово, слн. [ólovo], ст. olôv, стсл. олово «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волов'я́ний
«олов’яний»
во́лово
«тс.»
олив'я́нка
«бабка, налита оловом»
о́ли́во
«тс.; олівець»
олівни́к
«ливарник, зайнятий у виробництві свинцю Ж; свинцева втулка, букса Куз»
олівня́
«свинцеплавильний завод»
оліво́чник
«свинцева втулка, букса»
олов'я́ний
олов'яні́ти
олови́нець
«свинцева руда»
оловля́ник
«дрючок із свинцевим наконечником»
оловни́ця
«лот, висок»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́лава «олово» | білоруська |
о́ло́во | болгарська |
wołoj | верхньолужицька |
alft | голландська |
μόλυβδος «тс.» | грецька |
ἀλφός «білий лишай» | грецька |
ёlo «жовтий» | давньоверхньонімецька |
albiz «лебідь» | давньоверхньонімецька |
ǫlpt | давньоісландська |
ǫlunn (вид риби) | давньоісландська |
олово «свинець» | давньоруська |
*al- «білий» | індоєвропейська |
plumbum | латинська |
albus «білий» | латинська |
alˆva «олово» | латиська |
álvas «свинець» | литовська |
олово | македонська |
wołoj | нижньолужицька |
Blei «свинець» | нововерхньонімецька |
ołów | польська |
liti «лити» | праслов’янська |
olovo | праслов’янська |
*olbedь «тс.» | праслов’янська |
alwis «свинець» | прусська |
о́лово | російська |
лово | сербохорватська |
olovo | словацька |
ólovo | словенська |
олово «тс.» | старослов’янська |
ле́бідь | українська |
ołowo | українська |
olovo | чеська |
alˆvs «тс.» | ? |
elft «тс.» | ? |
olôv | ? |
ле́беда «біла коза»
пов’язане з ле́бідь;
найменування зумовлене мастю тварини;
пор. схв. лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]), букв. «лебідь»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]) | сербохорватська |
ле́бідь | українська |
лебі́дка «пристрій для підіймання і переміщення вантажів» (тех.)
виведення від англ. lift «ліфт» (Фасмер II 470; Горяев Доп. 2, 22) помилкове;
назва зумовлена подібністю довгого важеля лебідки до шиї лебедя;
запозичення з російської мови;
р. лебёдка «тс.» є похідним від ле́бедь;
бр. лябёдка «пристрій для підіймання і переміщення вантажу», болг. лебе́дка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебі́дчик
«робітник, який працює на лебідці»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lift «ліфт» | англійська |
лябёдка «пристрій для підіймання і переміщення вантажу» | білоруська |
лебе́дка «тс.» | болгарська |
ле́бедь | праслов’янська |
лебёдка «тс.» | російська |
лобода́ «Chenopodium L.; [лутига, Atriplex L.; шпінат городній, Spinаcea oleracea L. Mak]» (бот.)
псл. *elboda, звідки lebeda i loboda;
споріднене з лат. albus «білий, блідий, світлий», гр. ἀλφός «білий висип на тілі», укр. ле́бідь;
іє. *albho «білий»;
назва рослини зумовлена зовнішнім виглядом листя, ніби притрушеного білим пилком (особливо у лободи білої, Chenopodium album L.; пор. іншу її назву [мучи́нець] Ж);
семантичну паралель становить лит. bаlánda «лобода», пов’язaне з лит. bálti «біліти», báltas «білий»;
менш вірогідним є припущення про спорідненість псл. *elboda і лит. balánda «лобода», нвн. Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium», гр. βλίĩον «тс.» (Machek ESJČ 323; Jm. rostl. 83; LP II 149; ZfSlPh 19, 66–67; Mikkola Balt. u. Slav. 46; Mikl. EW 428);
пропонувалася також праформа *olboda (Bern. I 698), імовірності якої суперечить матеріал південнослов’янських мов, де замість початкового ло- було б ла-;
відзначався збіг з тур. labada «щавель, Rumех alpinus» (Радлов IIІ 739), тат. алабота «лобода» та ін. (Дмитриев 561; Жаримбетов РР 1976/3, 102–105);
р. лебеда́ «лутига; лобода», [лобода́, лобуда́] «тс.», бр. лебяда́ «лобода», лябе́днік «лутига», др. лебеда́, лобода́, п. lebioda «лобода», łoboda «лутига», ч. lebeda «лутига; [лобода]», слц. loboda «лутига», [lebeda], вл. пл. łoboda, болг. ло́бода, [łobuda, łobda, łabda], м. лобода, схв. лобòда, [лобуда, лобода], ели. lebéda, loboda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебеда
«лутига; лобода»
лобі́дка
«лутига садова. Atriplex hortensis L.»
лободи́на
«стеблина лободи»
лободи́ця
«лобода»
лободо́вий
лободо́ві
лободя́ний
лободя́ник
«хліб з лободою»
(заст.)
лободя́нка
«страва з лободи»
(заст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лебяда́ «лобода» | білоруська |
лябе́днік «лутига» | білоруська |
ло́бода | болгарська |
łoboda | верхньолужицька |
ἀλφός «білий висип на тілі» | грецька |
βλίĩον «тс.» | грецька |
лебеда́ | давньоруська |
лобода́ | давньоруська |
*albho «білий» | індоєвропейська |
albus «білий, блідий, світлий» | латинська |
bаlánda «лобода» | литовська |
bálti «біліти» | литовська |
báltas «білий» | литовська |
balánda «лобода» | литовська |
лобода | македонська |
Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium» | нововерхньонімецька |
lebioda «лобода»«лутига» | польська |
łoboda «лобода»«лутига» | польська |
*elboda | праслов’янська |
lebeda | праслов’янська |
loboda | праслов’янська |
lebeda | праслов’янська |
loboda | праслов’янська |
lebeda | праслов’янська |
loboda | праслов’янська |
lebeda | праслов’янська |
loboda | праслов’янська |
lebeda | праслов’янська |
loboda | праслов’янська |
*elboda | праслов’янська |
*olboda | праслов’янська |
лебеда́ «лутига; лобода» | російська |
лобода́ | російська |
лобуда́ «тс.» | російська |
лобòда | сербохорватська |
лобуда | сербохорватська |
лабода | сербохорватська |
loboda «лутига» | словацька |
lebeda | словацька |
lebéda «тс.» | словенська |
loboda «тс.» | словенська |
алабота «лобода» | татарська |
labada «щавель, Rumех alpinus» | турецька |
ле́бідь | українська |
мучи́нець | українська |
мучи́нець | українська |
мучи́нець | українська |
мучи́нець | українська |
lebeda «лутига; [лобода]» | чеська |
ло- | ? |
ла- | ? |
łoboda | ? |
łobuda | ? |
łobda | ? |
łabda | ? |
лящ «Abramis brama L.» (іхт.)
псл. *[leščь/*-ljaščь] ‹ *lešk-jь/*-lask-jь «лящ», похідне утворення від звуконаслідувальної основи lesk-ati, lešč-ati (*ljaščati);
назва пояснюється тим, що під час нересту лящі вискакують у повітря і, падаючи, ударяють (ляскають) по воді;
пор. інші назви цього виду риби: укр. [пліскованя, пліщ], п. [klesczcz], ч. [dlešec, dlešť], ст. dlešč. слц. plcskáč, [pl’askáč, plieskač], нл. klešč, схв. plosk, ploska, plošič, слн. ploščic, які мають ту саму мотивацію і також походять від звуконаслідувальних дієслів укр. плеска́ти, слц. plieskať, ч. tleskati, dleskati, п. klaskać;
менш обгрунтоване припущення (Фасмер II 490–491) про зв’язок слов’янської назви з лтс. leste «річкова камбала», імовірно, пов’язаним з лтс. lesns, lēsns, lēss «плоский», лит. lė˜kštas «тс.»;
зіставлялося також з лоск (Горяев 186), з гр. λoξóς «косий» (про лінію) і лат. luscus «одноокий» (Горяев Доп. 2, 22), з лат. albus «білий», р. ле́бедь, прус. locutis «лящ» (Loewenthal AfSlPh 37, 389);
р. лещ, [лящ], бр. лешч, лешчу́к, [ляшч, подлешчо́ўка], п. leszcz, слц. [lešť], болг. [лещ], схв. [ljeskar, ljeskara];
Фонетичні та словотвірні варіанти
леш
лещ
леща́вка
«підлящ, Cyprinus blicca»
ле́щик
«лящ»
ліщ
ляш
«тс.»
лященя́
«дрібний лящ»
лящо́вка
«підлящ»
підле́щик
«молодий лящ»
підля́щ
«риба, подібна до ляща; молодий лящ»
підлящі́вка
«молодий лящ»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лешч | білоруська |
лешчу́к | білоруська |
ляшч | білоруська |
подлешчо́ўка | білоруська |
лещ | болгарська |
λoξóς «косий» (про лінію) | грецька |
luscus «одноокий» | латинська |
albus «білий» | латинська |
leste «річкова камбала» | латиська |
lesns | латиська |
lēsns | латиська |
lēss «плоский» | латиська |
lė˜kštas «тс.» | литовська |
klešč | нижньолужицька |
klesczcz | польська |
klaskać | польська |
leszcz | польська |
*leščь «лящ» | праслов’янська |
lešč-ati (*ljaščati) | праслов’янська |
*-ljaščь | праслов’янська |
*lešk-jь | праслов’янська |
*-lask-jь | праслов’янська |
lesk-ati | праслов’янська |
*ljaščati | праслов’янська |
locutis «лящ» | прусська |
лоск | російська |
ле́бедь | російська |
лещ | російська |
лящ | російська |
plosk | сербохорватська |
ploska | сербохорватська |
plošič | сербохорватська |
ljeskar | сербохорватська |
ljeskara | сербохорватська |
pleskáč | словацька |
pl'askáč | словацька |
plieskač | словацька |
plieskať | словацька |
lešť | словацька |
ploščic | словенська |
пліскованя | українська |
пліщ | українська |
плеска́ти | українська |
dlešec | чеська |
dlešť | чеська |
dlešč (ст.) | чеська |
tleskati | чеська |
dleskati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України