ЛЕБЕДИНОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
ле́бідь «Cygnus Bechst. » (орн.)
псл. *olbǫdь / elbędь I elbedь «лебідь»;
споріднене з двн. albiӡ «лебідь», elbiӡ, дангл. ielfetu, дісл. ǫlptr (мн. elptr i alptir) «тс.», лат. albus «білий», гр. ’αλφός «білий лишай»;
іє. *albho- «білий»;
назва птаха зумовлена білим кольором його пір’я;
думка про германське походження цього слова (Mikkola Balt. u. slav. 40) є помилковою;
р. ле́бедь, бр. ле́бедзь, др. лебедь, п. łabędź, [łabądź, łabęt], ст. łabęć, каш. [labądz], ч. слц. labuť, болг. ле́бед, м. лебед, лабед, схв. лȁбȳд, слн. labód, labúd, стсл. лєбєдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебеденя́
«пташа лебедя»
лебеде́ць
«лебідь»
лебе́дий
«лебединий»
лебе́дик
(пестливе звертання до чоловіка)
лебеди́н
«лебідь»
(фольк.)
лебе́ди́н
«тс.»
лебеди́на
«лебідка, лебедиця; [лебедяче м’ясо]»
(фольк.)
лебеди́ний
лебеди́ха
лебеди́ця
лебедій
«лебідь»
лебе́дій
лебе́дка
«лебідка, лебедиця»
лебе́до
«тс.?»
ле́бедь
«лебідь»
лебедя́
«пташа лебедя»
лебе́дя
«тс.»
лебе́дя́чий
ле́бет
ле́беть
лебодь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́бедзь | білоруська |
| ле́бед | болгарська |
| 'αλφός «білий лишай» | грецька |
| ielfetu | давньоанглійська |
| albiӡ «лебідь» | давньоверхньонімецька |
| elbiӡ | давньоверхньонімецька |
| ǫlptr «тс.» (мн. elptr i alptir) | давньоісландська |
| elptr | давньоісландська |
| alptir | давньоісландська |
| лебедь | давньоруська |
| *albho- «білий» | індоєвропейська |
| labądz | кашубський |
| albus «білий» | латинська |
| лебед | македонська |
| лабед | македонська |
| łabędź | польська |
| łabądź | польська |
| łabęt | польська |
| łabęć (ст.) | польська |
| *olbǫdь «лебідь» | праслов’янська |
| *elbędь | праслов’янська |
| *elbedь | праслов’янська |
| *elbędь | праслов’янська |
| *elbedь | праслов’янська |
| ле́бедь | російська |
| лȁбȳд | сербохорватська |
| labuť | словацька |
| labód | словенська |
| labúd | словенська |
| лєбєдь | старослов’янська |
| labuť | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України