ЛЕБЕДА — ЕТИМОЛОГІЯ

ле́беда «біла коза»

пор. схв. лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]), букв. «лебідь»;
найменування зумовлене мастю тварини;
пов’язане з ле́бідь;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лȁбӯд (назва білого коня; [назви білих тварин]) сербохорватська
ле́бідь українська

лебі́дка «материнка звичайна, Origanum vulgare L.» (бот.)

назва зумовлена, очевидно, схожістю в забарвленні листя обох рослин, зверху темнішого, а спіднизу світлішого (Попов 82);
пов’язане з лобода́, [лебеда];
р. [лебе́дка], бр. [лябёдка], п. lebiodka, [lebiódka], ч. lebedka, заст. červená lebeda, нл. lebedka, łobedka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лебюдка «тс.»п.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лябёдка білоруська
lebedka «тс.» нижньолужицька
łobedka «тс.» нижньолужицька
lebiodka польська
лебе́дка російська
lebiódka російська
лобода́ українська
лебеда українська
lebedka чеська
červená lebeda (заст.) чеська

лобода́ «Chenopodium L.; [лутига, Atriplex L.; шпінат городній, Spinаcea oleracea L. Mak]» (бот.)

споріднене з лат. albus «білий, блідий, світлий», гр. ἀλφός «білий висип на тілі», укр. ле́бідь;
псл. *elboda, звідки lebeda i loboda;
іє. *albho «білий»;
назва рослини зумовлена зовнішнім виглядом листя, ніби притрушеного білим пилком (особливо у лободи білої, Chenopodium album L.; пор. іншу її назву [мучи́нець] Ж);
семантичну паралель становить лит. bаlánda «лобода», пов’язaне з лит. bálti «біліти», báltas «білий»;
менш вірогідним є припущення про спорідненість псл. *elboda і лит. balánda «лобода», нвн. Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium», гр. βλίĩον «тс.» (Machek ESJČ 323; Jm. rostl. 83; LP II 149; ZfSlPh 19, 66–67; Mikkola Balt. u. Slav. 46; Mikl. EW 428);
пропонувалася також праформа *olboda (Bern. I 698), імовірності якої суперечить матеріал південнослов’янських мов, де замість початкового ло- було б ла-;
відзначався збіг з тур. labada «щавель, Rumех alpinus» (Радлов IIІ 739), тат. алабота «лобода» та ін. (Дмитриев 561; Жаримбетов РР 1976/3, 102–105);
р. лебеда́ «лутига; лобода», [лобода́, лобуда́] «тс.», бр. лебяда́ «лобода», лябе́днік «лутига», др. лебеда́, лобода́, п. lebioda «лобода», łoboda «лутига», ч. lebeda «лутига; [лобода]», слц. loboda «лутига», [lebeda], вл. пл. łoboda, болг. ло́бода, [łobuda, łobda, łabda], м. лобода, схв. лобòда, [лобуда, лобода], ели. lebéda, loboda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лебеда «лутига; лобода»
лобі́дка «лутига садова. Atriplex hortensis L.»
лободи́на «стеблина лободи»
лободи́ця «лобода»
лободо́вий
лободо́ві
лободя́ний
лободя́ник «хліб з лободою» (заст.)
лободя́нка «страва з лободи» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лебяда́ «лобода» білоруська
лябе́днік «лутига» білоруська
ло́бода болгарська
łoboda верхньолужицька
ἀλφός «білий висип на тілі» грецька
βλίĩον «тс.» грецька
лебеда́ давньоруська
лобода́ давньоруська
*albho «білий» індоєвропейська
albus «білий, блідий, світлий» латинська
bаlánda «лобода» литовська
bálti «біліти» литовська
báltas «білий» литовська
balánda «лобода» литовська
лобода македонська
Melde «лутига; лобода; Atriplex; «Chenopodium» нововерхньонімецька
lebioda «лобода»«лутига» польська
łoboda «лобода»«лутига» польська
*elboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
lebeda праслов’янська
loboda праслов’янська
*elboda праслов’янська
*olboda праслов’янська
лебеда́ «лутига; лобода» російська
лобода́ російська
лобуда́ «тс.» російська
лобòда сербохорватська
лобуда сербохорватська
лабода сербохорватська
loboda «лутига» словацька
lebeda словацька
lebéda «тс.» словенська
loboda «тс.» словенська
алабота «лобода» татарська
labada «щавель, Rumех alpinus» турецька
ле́бідь українська
мучи́нець українська
мучи́нець українська
мучи́нець українська
мучи́нець українська
lebeda «лутига; [лобода]» чеська
ло- ?
ла- ?
łoboda ?
łobuda ?
łobda ?
łabda ?

ле́бідь «Cygnus Bechst. » (орн.)

думка про германське походження цього слова (Mikkola Balt. u. slav. 40) є помилковою;
назва птаха зумовлена білим кольором його пір’я;
іє. *albho- «білий»;
споріднене з двн. albiӡ «лебідь», elbiӡ, дангл. ielfetu, дісл. ǫlptr (мн. elptr i alptir) «тс.», лат. albus «білий», гр. ’αλφός «білий лишай»;
псл. *olbǫdь / elbędь I elbedь «лебідь»;
р. ле́бедь, бр. ле́бедзь, др. лебедь, п. łabędź, [łabądź, łabęt], ст. łabęć, каш. [labądz], ч. слц. labuť, болг. ле́бед, м. лебед, лабед, схв. лȁбȳд, слн. labód, labúd, стсл. лєбєдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лебеденя́ «пташа лебедя»
лебеде́ць «лебідь»
лебе́дий «лебединий»
лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка)
лебеди́н «лебідь» (фольк.)
лебе́ди́н «тс.»
лебеди́на «лебідка, лебедиця; [лебедяче м’ясо]» (фольк.)
лебеди́ний
лебеди́ха
лебеди́ця
лебедій «лебідь»
лебе́дій
лебе́дка «лебідка, лебедиця»
лебе́до «тс.?»
ле́бедь «лебідь»
лебедя́ «пташа лебедя»
лебе́дя «тс.»
лебе́дя́чий
ле́бет
ле́беть
лебодь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́бедзь білоруська
ле́бед болгарська
'αλφός «білий лишай» грецька
ielfetu давньоанглійська
albiӡ «лебідь» давньоверхньонімецька
elbiӡ давньоверхньонімецька
ǫlptr «тс.» (мн. elptr i alptir) давньоісландська
elptr давньоісландська
alptir давньоісландська
лебедь давньоруська
*albho- «білий» індоєвропейська
labądz кашубський
albus «білий» латинська
лебед македонська
лабед македонська
łabędź польська
łabądź польська
łabęt польська
łabęć (ст.) польська
*olbǫdь «лебідь» праслов’янська
*elbędь праслов’янська
*elbedь праслов’янська
*elbędь праслов’янська
*elbedь праслов’янська
ле́бедь російська
лȁбȳд сербохорватська
labuť словацька
labód словенська
labúd словенська
лєбєдь старослов’янська
labuť чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України