ЛАХМІТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
лахмі́ття
псл. *[lахъmot-], складне утворення з тих самих компонентів lаху «лахи» і mot- (пов’язаного з motati), що й мо́тлох;
непереконливе виділення (Sławski IV 407 – 408) суфікса -yta (-ita);
р. лохмо́тья, бр. лахмо́цце, п. [łachmyta] «обідранець, ледащо» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лахмати́на
«ганчірка»
лахма́тя
«лахміття»
лахмі́тник
«обідранець; той, хто скуповує і продає старі речі»
лахмо́тник
«обідранець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лахмо́цце | білоруська |
| łachmyta «обідранець, ледащо» (з укр.?) | польська |
| *lахъmot- | праслов’янська |
| mot- (пов’язаного з motati) | праслов’янська |
| lаху | праслов’янська |
| motati | праслов’янська |
| lаху | праслов’янська |
| motati | праслов’янська |
| lаху | праслов’янська |
| motati | праслов’янська |
| -yta (-ita) (-ita) | праслов’янська |
| лохмо́тья | російська |
| мо́тлох | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України