ЛАУРЕАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лауреа́т
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Laureát, фр. lauréat походять від лат. laureātus «увінчаний лавровим вінком», пов’язаного з laurea «лавровий вінок», laurus «лаврове дерево, лавр»;
р. болг. лауреа́т, бр. лаурэа́т, п. laureat, ч. слц. laureát, вл. lawreat, схв. лаурèāт, слн. lavreát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лауреа́тство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лаурэа́т | білоруська |
| лауреа́т | болгарська |
| lawreat | верхньолужицька |
| laureātus «увінчаний лавровим вінком» | латинська |
| laurea «лавровий вінок» | латинська |
| laurus «лаврове дерево, лавр» | латинська |
| Laureát | німецька |
| laureat | польська |
| лауреа́т | російська |
| лаурèāт | сербохорватська |
| laureát | словацька |
| lavreát | словенська |
| lauréat | французька |
| laureát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України