ЛАУРЕАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
лауреа́т
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Laureát, фр. lauréat походять від лат. laureātus «увінчаний лавровим вінком», пов’язаного з laurea «лавровий вінок», laurus «лаврове дерево, лавр»;
р. болг. лауреа́т, бр. лаурэа́т, п. laureat, ч. слц. laureát, вл. lawreat, схв. лаурèāт, слн. lavreát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лауреа́тство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лаурэа́т | білоруська |
лауреа́т | болгарська |
lawreat | верхньолужицька |
laureātus «увінчаний лавровим вінком» | латинська |
laurea «лавровий вінок» | латинська |
laurus «лаврове дерево, лавр» | латинська |
Laureát | німецька |
laureat | польська |
лауреа́т | російська |
лаурèāт | сербохорватська |
laureát | словацька |
lavreát | словенська |
lauréat | французька |
laureát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України