ЛАТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́та «довга жердина або дошка, яку кладуть упоперек кроков»

запозичене, можливо, через посередництво польської мови з німецької;
свн. latte (‹ двн. latta) «планка, рейка, дранка», нвн. Latte «тс.» споріднене з дангл. lætt, дісл. latta, «тс.», дірл. ірл. slat «прут, лозина», кімр. llath, брет. laz «тс.»;
представлена в кількох слов’янських мовах форма latva (*laty) характеризує слово як належне до ū-основ, що свідчить про давність запозичення;
р. бр. ла́та, п. вл. łata, ч. lať, latě, слц. lata, нл. łata, łatwa, полаб. lotvǝ, схв. лȅтва, слн. láta, lȃtva;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́тва «тс.»
лати́ти
ла́тка «дранка; розпірка»
латкува́ти
ла́тник «тс.; мале свердло»
латни́ти «тс.»
латня́к «свердел для лат»
лато́вець «дерев’яний цвях для прибивання лат на кроквах»
латува́ти «накладати дошки-лати на крокви»
ла́тя «лати» (зб.)
пі́длатка «накладка на полози в санях»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́та білоруська
laz «тс.» бретонська
łata верхньолужицька
lætt давньоанглійська
latta давньоверхньонімецька
latta давньоверхньонімецька
slat «прут, лозина» давньоірландська
latta давньоісландська
slat «прут, лозина» ірландська
llath кімрська
łata нижньолужицька
łatwa нижньолужицька
Latte «тс.» нововерхньонімецька
lotvǝ полабська
łata польська
ла́та російська
лȅтва сербохорватська
latte «планка, рейка, дранка» (‹ двн. latta) середньоверхньнімецька
lata словацька
láta словенська
lȃtva словенська
lať чеська
latě чеська
latva ?
*laty ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України