ЛАТИНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
лати́нь «латинська мова»
запозичення з латинської мови;
лат. latīnus «латинський», latīna (lingua) «латинська (мова)» пов’язане з топонімом Latium «Лаціум» (область в Італії, центром якої був Рим), можливо, спорідненим з lātus «широкий», latus «сторона, бік»;
р. бр. латынь (очевидно, з укр.), др. латининъ, п. łacina, ч. latina, слц. latinčina, вл. łaćina, нл. łatyński, болг. лати́нец «латинянин; (заст.) католик», лати́нски, м. латин «латинянин; католик», схв. лàтин «тс.», лати́нштина «латинська мова», слн. latínščina «тс.», стсл. латиньскъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лати́на
лати́нець
«латинянин; [католик]»
лати́нити
лати́ниця
«латинське письмо»
латиніза́ція
латині́зм
латинізува́ти
латині́ст
лати́нка
«тс.»
лати́нник
«латиніст; католик»
лати́нство
«католицтво»
латинщина
«тс.»
лати́ньщити
латиня́к
«католик»
латиня́ни
«жителі Лаціума»
(іст.)
латыни
«католики»
(1440)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| латынь (очевидно, з укр.) | білоруська |
| лати́нец «латинянин; (заст.) католик» | болгарська |
| лати́нски | болгарська |
| łaćina | верхньолужицька |
| латининъ | давньоруська |
| latīnus «латинський» | латинська |
| Latium «Лаціум» (область в Італії, центром якої був Рим) | латинська |
| lātus «широкий» | латинська |
| latus «сторона, бік» | латинська |
| latīna (lingua) | латинська |
| латин «латинянин; католик» | македонська |
| łatyński | нижньолужицька |
| łacina | польська |
| латынь (очевидно, з укр.) | російська |
| лàтин «тс.» | сербохорватська |
| лати́нштина «латинська мова» | сербохорватська |
| latinčina | словацька |
| latínščina «тс.» | словенська |
| латиньскъ | старослов’янська |
| latina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України