ЛАТАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́та «шматок, яким зашивають дірки; вставка»

псл. *olta «латка», первісно «пришите»;
споріднене з двн. āla «шило», дінд. ā́ra «тс.»;
на праслов’янському ґрунті могло частково змішатися з lasta «ластка»;
інші пояснення не враховують південнослов’янських форм на алт- і виходять з псл. *lata, зіставляючи його з псл. letěti (ЭССЯ 14, 47 – 48), з гр. λω̃μα, -ατος «край одягу» (Bern. I 693; БЕР III 324), з лат. lacer «подертий», гр. λακίς «шматок, лахміття» (Ильинский РФВ 76/2, 245 – 246), з лит. lãtaža, latóžis «розтелепа, тюхтій» (Fraenkel 343, 360);
р. діал. бр. ла́та, п. łata, ч. слц. діал. lata, болг. [лати́ца] «підшивка», [алти́ца] «ластка», м. латица «латка», алти́ца «тс.», схв. лàтица, лȁтица «ластка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́птя «старий одяг»
лат «тс.»
латани́на «повсякчасне латання; річ, яка складається з латок; руб’я»
ла́танка «вив’язування нових очей у сітці замість зіпсованих»
латанці́ «покритий латками одяг»
лата́ти
латати́на «лагодження, штопання; виріб з клаптиків»
лата́ч «лагодільник; кравчик»
ла́ти «лахміття»
лати́ца «ластка»
лати́ш «одяг з багатьма латками»
ла́тка «тс. пляма; [вигідне місце, ласий кусок] ЛЧерк»
латка́тий «плямистий, строкатий»
латня́к «той, що лагодить горшки»
ла́точник «рядно з кольорових шматочків»
латоші́ «лахміття»
ла́тошник «тс.»
лату́н «свита з латками; полатаний піджак»
лату́нник «бідний селянин»
латю́га «голодранець»
ла́тя́нка «одяг з латками; ковдра чи рядно з ганчірок Л»
полата́йко «лагодільник; кравчик»
полату́х «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́та (діал.) білоруська
лати́ца «підшивка» болгарська
алти́ца «ластка» болгарська
λω̃μα грецька
-ατος «край одягу» грецька
λακίς «шматок, лахміття» грецька
āla «шило» давньоверхньонімецька
ā́ra «тс.» давньоіндійська
lacer «подертий» латинська
lãtaža литовська
latóžis «розтелепа, тюхтій» литовська
латица «латка» македонська
алти́ца «тс.» македонська
łata польська
*olta «латка» праслов’янська
lasta «ластка» праслов’янська
*lata праслов’янська
letěti праслов’янська
ла́та російська
лàтица сербохорватська
лȁтица «ластка» сербохорватська
lata (діал.) словацька
lata чеська
алт- ?

лата́ття «водяна рослина з великим листям і жовтими або білими квітками, Nymphaea L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з ла́та, лата́ти з огляду на велике листя, пор. лата́тий «з великим і широким листям»;
непереконливо зіставлялося з псл. *loky «калюжа» (Machek Jm. rostl. 41), з болг. лати́на (бот.) «крес, настурція», ла́тиф «тс.», схв. лаћуни «Cyclamen europaeum», лàћӯх «гілочка винограду з китицями» (Bern. I 693);
р. [лата́тье] «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна», бр. ло́таць «калюжниця», п. łotoć «калюжниця болотна», [łataj, łotocie, łotacz, łołasz, łotocz] (з укр.), ч. [lataj, lotaj, lotač, lotáč] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ваташ «тс.»
латани́на «лист латаття білого»
лататина «калюжниця болотна»
лата́ть «калюжниця болотна, Calthaраlustris L.; латаття біле, Nymphaea alba L.»
латахи́ «водяна рослинність з широким листям»
лата́ч «тс.»
лата́ше «тс.; глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
ло́
ло́тай «калюжниця болотна»
лотайка
ло́так
ло́тань
лотар
ло́татень
лота́тє
лота́ття
ло́та́ть
лота́ч
лотачка
лототь
лотоць
лоточ
ло́точник
лотошки
ло́тошник
ло́цот
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́таць «калюжниця» білоруська
лати́на «крес, настурція» (бот.) болгарська
ла́тиф «тс.» болгарська
łotoć «калюжниця болотна» польська
łatajукр.) польська
łotocieукр.) польська
łotaczукр.) польська
łołaszукр.) польська
łotoczукр.) польська
*loky «калюжа» праслов’янська
лата́тье «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна» російська
лаћуни «Cyclamen europaeum» сербохорватська
лàћӯх «гілочка винограду з китицями» сербохорватська
ла́та українська
лата́ти українська
лата́тий «з великим і широким листям» українська
lataj «тс.» чеська
lotaj «тс.» чеська
lotač «тс.» чеська
lotáč «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України