ЛАТАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ла́та «шматок, яким зашивають дірки; вставка»
псл. *olta «латка», первісно «пришите»;
споріднене з двн. āla «шило», дінд. ā́ra «тс.»;
на праслов’янському ґрунті могло частково змішатися з lasta «ластка»;
інші пояснення не враховують південнослов’янських форм на алт- і виходять з псл. *lata, зіставляючи його з псл. letěti (ЭССЯ 14, 47 – 48), з гр. λω̃μα, -ατος «край одягу» (Bern. I 693; БЕР III 324), з лат. lacer «подертий», гр. λακίς «шматок, лахміття» (Ильинский РФВ 76/2, 245 – 246), з лит. lãtaža, latóžis «розтелепа, тюхтій» (Fraenkel 343, 360);
р. діал. бр. ла́та, п. łata, ч. слц. діал. lata, болг. [лати́ца] «підшивка», [алти́ца] «ластка», м. латица «латка», алти́ца «тс.», схв. лàтица, лȁтица «ластка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́птя
«старий одяг»
лат
«тс.»
латани́на
«повсякчасне латання; річ, яка складається з латок; руб’я»
ла́танка
«вив’язування нових очей у сітці замість зіпсованих»
латанці́
«покритий латками одяг»
лата́ти
латати́на
«лагодження, штопання; виріб з клаптиків»
лата́ч
«лагодільник; кравчик»
ла́ти
«лахміття»
лати́ца
«ластка»
лати́ш
«одяг з багатьма латками»
ла́тка
«тс. пляма; [вигідне місце, ласий кусок] ЛЧерк»
латка́тий
«плямистий, строкатий»
латня́к
«той, що лагодить горшки»
ла́точник
«рядно з кольорових шматочків»
латоші́
«лахміття»
ла́тошник
«тс.»
лату́н
«свита з латками; полатаний піджак»
лату́нник
«бідний селянин»
латю́га
«голодранець»
ла́тя́нка
«одяг з латками; ковдра чи рядно з ганчірок Л»
полата́йко
«лагодільник; кравчик»
полату́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́та (діал.) | білоруська |
| лати́ца «підшивка» | болгарська |
| алти́ца «ластка» | болгарська |
| λω̃μα | грецька |
| -ατος «край одягу» | грецька |
| λακίς «шматок, лахміття» | грецька |
| āla «шило» | давньоверхньонімецька |
| ā́ra «тс.» | давньоіндійська |
| lacer «подертий» | латинська |
| lãtaža | литовська |
| latóžis «розтелепа, тюхтій» | литовська |
| латица «латка» | македонська |
| алти́ца «тс.» | македонська |
| łata | польська |
| *olta «латка» | праслов’янська |
| lasta «ластка» | праслов’янська |
| *lata | праслов’янська |
| letěti | праслов’янська |
| ла́та | російська |
| лàтица | сербохорватська |
| лȁтица «ластка» | сербохорватська |
| lata (діал.) | словацька |
| lata | чеська |
| алт- | ? |
лата́ття «водяна рослина з великим листям і жовтими або білими квітками, Nymphaea L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з ла́та, лата́ти з огляду на велике листя, пор. лата́тий «з великим і широким листям»;
непереконливо зіставлялося з псл. *loky «калюжа» (Machek Jm. rostl. 41), з болг. лати́на (бот.) «крес, настурція», ла́тиф «тс.», схв. лаћуни «Cyclamen europaeum», лàћӯх «гілочка винограду з китицями» (Bern. I 693);
р. [лата́тье] «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна», бр. ло́таць «калюжниця», п. łotoć «калюжниця болотна», [łataj, łotocie, łotacz, łołasz, łotocz] (з укр.), ч. [lataj, lotaj, lotač, lotáč] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ваташ
«тс.»
латани́на
«лист латаття білого»
лататина
«калюжниця болотна»
лата́ть
«калюжниця болотна, Calthaраlustris L.; латаття біле, Nymphaea alba L.»
латахи́
«водяна рослинність з широким листям»
лата́ч
«тс.»
лата́ше
«тс.; глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
ло́
ло́тай
«калюжниця болотна»
лотайка
ло́так
ло́тань
лотар
ло́татень
лота́тє
лота́ття
ло́та́ть
лота́ч
лотачка
лототь
лотоць
лоточ
ло́точник
лотошки
ло́тошник
ло́цот
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́таць «калюжниця» | білоруська |
| лати́на «крес, настурція» (бот.) | болгарська |
| ла́тиф «тс.» | болгарська |
| łotoć «калюжниця болотна» | польська |
| łataj (з укр.) | польська |
| łotocie (з укр.) | польська |
| łotacz (з укр.) | польська |
| łołasz (з укр.) | польська |
| łotocz (з укр.) | польська |
| *loky «калюжа» | праслов’янська |
| лата́тье «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна» | російська |
| лаћуни «Cyclamen europaeum» | сербохорватська |
| лàћӯх «гілочка винограду з китицями» | сербохорватська |
| ла́та | українська |
| лата́ти | українська |
| лата́тий «з великим і широким листям» | українська |
| lataj «тс.» | чеська |
| lotaj «тс.» | чеська |
| lotač «тс.» | чеська |
| lotáč «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України