ЛАТАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ла́пики «калюжниця, Caltha palustris L. » (бот.)
пов’язане з [ла́пик] «латка»;
первісно назва стосувалась, очевидно, водяних рослин латаття і глечиків жовтих, листя яких покриває поверхню водойм подібно до латок (БСЭ 23, 593, 596);
пор. лата́ття «Nymphaea; [глечики жовті; калюжниця]», пов’язане з лата́ти, ла́тка;
р. [лапишник] «глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Smith.», [лапушки́] «калюжниця», [ла́пушки] «латаття, Nymphaea L. », бр. [лапка] «калюжниця», [лапушок] «тс.», [лопух] «тс.; латаття; глечики жовті»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лапу́х
«глечики, Nuphar L.»
лапу́шша
«латаття біле, Nymphaea alba L.»
(зб.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лапка «калюжниця» | білоруська |
лапушок «тс.» | білоруська |
лопух «тс.; латаття; глечики жовті» | білоруська |
лапишник «глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Smith.» | російська |
лапушки́ «калюжниця» | російська |
ла́пушки «латаття, Nymphaea L. » | російська |
ла́пик «латка» | українська |
лата́ття «Nymphaea; [глечики жовті; калюжниця]» | українська |
лата́ти | українська |
ла́тка | українська |
ла́стівка «вставка в одязі під пахвами»
не зовсім ясне;
можливо, як і назва птаха ла́стівка, походить від псл. Іasъ «темний з білою плямою (латкою) під черевом чи грудьми»;
зіставляється також (Горяев 182; ЭССЯ 14,4 2) з ла́тка, лата́ти ( пор. укр. болг. [латица] «ластка», м. латица, схв. лàтица «тс.»);
р. [ла́ста], ла́стовица, ла́стовка, бр. [ла́стаўка, ла́стка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́стка
ластови́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́стаўка | білоруська |
ла́стка «тс.» | білоруська |
латица | болгарська |
латица | болгарська |
латица | болгарська |
латица | македонська |
латица | македонська |
Іasъ «темний з білою плямою (латкою) під черевом чи грудьми» | праслов’янська |
ла́ста | російська |
ла́стовица | російська |
ла́стовка | російська |
лàтица | сербохорватська |
ла́стівка | українська |
ла́тка | українська |
лата́ти ( пор. укр. болг. [латица] «ластка», м. латица, схв. лàтица «тс.») | українська |
латица | українська |
латица | українська |
латица | українська |
ла́та «шматок, яким зашивають дірки; вставка»
споріднене з двн. āla «шило», дінд. ā́ra «тс.»;
інші пояснення не враховують південнослов’янських форм на алт- і виходять з псл. *lata, зіставляючи його з псл. letěti (ЭССЯ 14, 47 – 48), з гр. λω̃μα, -ατος «край одягу» (Bern. I 693; БЕР III 324), з лат. lacer «подертий», гр. λακίς «шматок, лахміття» (Ильинский РФВ 76/2, 245 – 246), з лит. lãtaža, latóžis «розтелепа, тюхтій» (Fraenkel 343, 360);
на праслов’янському ґрунті могло частково змішатися з lasta «ластка»;
псл. *olta «латка», первісно «пришите»;
р. діал. бр. ла́та, п. łata, ч. слц. діал. lata, болг. [лати́ца] «підшивка», [алти́ца] «ластка», м. латица «латка», алти́ца «тс.», схв. лàтица, лȁтица «ластка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́птя
«старий одяг»
лат
«тс.»
латани́на
«повсякчасне латання; річ, яка складається з латок; руб’я»
ла́танка
«вив’язування нових очей у сітці замість зіпсованих»
латанці́
«покритий латками одяг»
лата́ти
латати́на
«лагодження, штопання; виріб з клаптиків»
лата́ч
«лагодільник; кравчик»
ла́ти
«лахміття»
лати́ца
«ластка»
лати́ш
«одяг з багатьма латками»
ла́тка
«тс. пляма; [вигідне місце, ласий кусок] ЛЧерк»
латка́тий
«плямистий, строкатий»
латня́к
«той, що лагодить горшки»
ла́точник
«рядно з кольорових шматочків»
латоші́
«лахміття»
ла́тошник
«тс.»
лату́н
«свита з латками; полатаний піджак»
лату́нник
«бідний селянин»
латю́га
«голодранець»
ла́тя́нка
«одяг з латками; ковдра чи рядно з ганчірок Л»
полата́йко
«лагодільник; кравчик»
полату́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́та (діал.) | білоруська |
лати́ца «підшивка» | болгарська |
алти́ца «ластка» | болгарська |
λω̃μα | грецька |
-ατος «край одягу» | грецька |
λακίς «шматок, лахміття» | грецька |
āla «шило» | давньоверхньонімецька |
ā́ra «тс.» | давньоіндійська |
lacer «подертий» | латинська |
lãtaža | литовська |
latóžis «розтелепа, тюхтій» | литовська |
латица «латка» | македонська |
алти́ца «тс.» | македонська |
łata | польська |
*lata | праслов’янська |
letěti | праслов’янська |
lasta «ластка» | праслов’янська |
*olta «латка» | праслов’янська |
ла́та | російська |
лàтица | сербохорватська |
лȁтица «ластка» | сербохорватська |
lata (діал.) | словацька |
lata | чеська |
алт- | ? |
лата́ття «водяна рослина з великим листям і жовтими або білими квітками, Nymphaea L.» (бот.)
непереконливо зіставлялося з псл. *loky «калюжа» (Machek Jm. rostl. 41), з болг. лати́на (бот.) «крес, настурція», ла́тиф «тс.», схв. лаћуни «Cyclamen europaeum», лàћӯх «гілочка винограду з китицями» (Bern. I 693);
очевидно, пов’язане з ла́та, лата́ти з огляду на велике листя, пор. лата́тий «з великим і широким листям»;
р. [лата́тье] «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна», бр. ло́таць «калюжниця», п. łotoć «калюжниця болотна», [łataj, łotocie, łotacz, łołasz, łotocz] (з укр.), ч. [lataj, lotaj, lotač, lotáč] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ваташ
«тс.»
латани́на
«лист латаття білого»
лататина
«калюжниця болотна»
лата́ть
«калюжниця болотна, Calthaраlustris L.; латаття біле, Nymphaea alba L.»
латахи́
«водяна рослинність з широким листям»
лата́ч
«тс.»
лата́ше
«тс.; глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
ло́
ло́тай
«калюжниця болотна»
лотайка
ло́так
ло́тань
лотар
ло́татень
лота́тє
лота́ття
ло́та́ть
лота́ч
лотачка
лототь
лотоць
лоточ
ло́точник
лотошки
ло́тошник
ло́цот
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́таць «калюжниця» | білоруська |
лати́на «крес, настурція» (бот.) | болгарська |
ла́тиф «тс.» | болгарська |
łotoć «калюжниця болотна» | польська |
łataj (з укр.) | польська |
łotocie (з укр.) | польська |
łotacz (з укр.) | польська |
łołasz (з укр.) | польська |
łotocz (з укр.) | польська |
*loky «калюжа» | праслов’янська |
лата́тье «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна» | російська |
лаћуни «Cyclamen europaeum» | сербохорватська |
лàћӯх «гілочка винограду з китицями» | сербохорватська |
ла́та | українська |
лата́ти | українська |
лата́тий «з великим і широким листям» | українська |
lataj «тс.» | чеська |
lotaj «тс.» | чеська |
lotač «тс.» | чеська |
lotáč «тс.» | чеська |
ла́тень «вид печіночного моху, маршанція, Marchantia» (бот.)
пов’язане з ла́та, лата́ти;
назва могла бути зумовлена формою порівняно великих таломів маршанції, які стеляться по землі (БСЭ 26, 414);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́та | українська |
лата́ти | українська |
лихола́та «обірванець; поганий працівник, шарлатан»
не зовсім ясне складне слово;
можливо, результат видозміни давнішого *лахолат, утвореного з основ іменника ла́хи «лахміття» і дієслова лата́ти;
в такому разі первісно означало «той, хто латає лахміття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лихола́тник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*лахолат | українська |
ла́хи «лахміття» | українська |
лата́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України