ЛАСУНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́сий «смачний, принадний; охочий, жадібний»

псл. пн. lasъ «ласий»;
споріднене з дінд. lаṣati ( ‹ *lalsati) «бажає», lālasaḥ «жадібний, жадаючий», abhi-laṣaḥ «бажання», гр. λιλαίομαι (‹ *λιλάσιομαι) «палко бажаю, жадаю», лат. lascīvus «пустотливий, похітливий», гот. lustus «бажання», двн. lust, нвн. Lust «тс.», дірл. lainn (‹*lasni) «жадібний»;
іє. *las-/ l̥s- «бажати»;
зіставлялося також з лит. lasýti «збирати дзьобом», lèsti «дзьобати», гот. lisan «збирати», дангл. lesan «тс.» (Mikl. EW 161; Matzenauer LF 9, 190; Pedersen IF 5, 47);
можливо, зводиться до того самого первісного кореня з рухомим s- *l-s-/(s-)l-, що й лаз;
р. [ла́сый], бр. ла́сы, п. łasy;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зала́сний «чарівний»
зала́сся «захоплення, потяг»
лас «смак, бажання»
ласа́ч «ласун»
ла́сити «вабити»
ла́ситися «прагнути»
ла́сівка «час, коли є багато ласощів»
ласі́й «ласун»
ласни́й «смачний»
ласо́та «ласолюб, розпусник »
ласо́ха «хтива жінка»
ласощі
ла́сува́ти «їсти що-небудь смачне»
ласуватися «тс. ласитися»
ласу́н
ласу́нка
ласу́ха «ласунка; [хтива жінка ЖЬ, [ласько́] «ласун»
ла́цний «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́сы білоруська
lustus «бажання» готська
lisan «збирати» готська
λιλαίομαι «палко бажаю, жадаю» (‹ *λιλάσιομαι) грецька
*λιλάσιομαι грецька
lesan «тс.» давньоанглійська
lust давньоверхньонімецька
lаṣati «бажає» ( ‹ *lalsati) давньоіндійська
lālasaḥ «жадібний, жадаючий» давньоіндійська
abhi-laṣaḥ «бажання» давньоіндійська
*lalsati давньоіндійська
lainn «жадібний» (‹*lasni) давньоірландська
*lasni давньоірландська
*lasni давньоірландська
*las-/ l̥s- «бажати» індоєвропейська
lascīvus «пустотливий, похітливий» латинська
lasýti «збирати дзьобом» литовська
lèsti «дзьобати» литовська
Lust «тс.» нововерхньонімецька
łasy польська
lasъ «ласий» (пн.) праслов’янська
*l-s-/(s-)l- праслов’янська
ла́сый російська
лаз українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України