ЛАСТИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

р. ла́ститься, бр. ла́шчыцца, [ла́сціцца], п. łaszczyć się – пов’язане з ла́ска, [ла́скатися] «ластитися» Ж, як пусти́ти з пуска́ти;

псл. lasica (Іasъka) «Mustela nivalis», похідне від прикметника lasъ «лискучий, з білими плямами», оскільки тварина має попелясто-каштанове забарвлення при білому черевці (Вярэніч Белар. лінгв. 13, 67 – 68; Младенов 270; Mikl. EW 160);

менш обґрунтоване пов’язання з laska «любов, прихильність», вжитим у найменуванні тварини з мотивів табу (Трубачев ЭИРЯ II 29 – 30; ЭССЯ 14, 37 – 38; пор. болг. невесту́лка «ласиця»), з lasъ «жадібний, охочий» (Bern. I 691) чи з ла́ститися, через те що тварина легко піддається прирученню (Rostafiński Rozprawy 55, 260 – 268; Brückner 307), або реконструкція псл. *vъlasъka і зіставлення з герм. wisulō(n), двн. wisula, нвн. Wiesel «ласиця» (Machek ESJČ 320; Holub – Lyer 281);

сумнівне зближення з перс. rāsū «ласиця» (Moszyński PZJP 132);

р. ла́ска «Mustela», [ласица], бр. ла́сіца, ла́ска, др. ласица, п. łasica, łaska, ч. lasice, слц. lasica, нл. lasyca, łaska, болг. діал. м. ла́сица, схв. лáса, лȁсица, слн. (pod)lásica «тс.»;

псл. lasta, lastovica, lastavica, очевидно, як і lasica «ласиця», пов’язане з lasъ «темний з білим черевом чи грудьми», за характером забарвлення майже всіх видів ластівок (Птицы СССР 402 – 405);

менш обґрунтовані припущення про спорідненість з ла́ска, ла́ститися, зумовлену нібито тим, що ластівка завжди була одним з найулюбленіших птахів у слов’ян (Фасмер – Трубачев II 463; Трубачев ЭИРЯ II 29 – 32; ЭССЯ 14, 42 – 43), з лит. lakstýti «літати», lakstùs «швидкий, прудкий», лтс. lakstît «стрибати, бігати вперед і назад» (Фасмер II 463; Преобр. І 436; Горяев 182; Sławski І 514; Младенов 271; Bern. I 692; Mikl. EW 161; Fraenkel ZfSlPh 11, 45 – 47), з ірл. los «хвіст», кімр. llost, брет. lost «тс.» (Rozwadowski Rozprawy 25, 4 – 11), як і виведення від звуконаслідувального *last- (glast-, hlast-, chlast-) «стук, хлоп» (Machek ZfSlPh 20, 35; Holub – Lyer 509; Schuster-Šewc 763 – 764; Lětopis 23/2, 143 – 147) або пов’язання з lapotati «швидко говорити» (Machek ESJČ 694);

р. ла́сточка, заст. ла́стовица, [ла́стица, ла́стка, ла́ствица, ла́стовка, ла́стушка], бр. ла́стаўка, др. ластовица, р.-цсл. ластɤна «вид ластівки», ластɤнъ «тс.», п. [lastówka, lasztówka, łastawka, łastówka, łasztówka] (з ч., укр., бр.), ч. [laštovice, laštovka], vlaštovka, слц. lastovica, вл. łastojca, łastojčka, полаб. lostövéica, болг. ла́стовица, ла́ставица, м. ластовица, схв. лáста, лáставица, лȁстовица, слн. lástovica, lástovka, стсл. ластовица;