ЛАСТИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ла́ститися
р. ла́ститься, бр. ла́шчыцца, [ла́сціцца], п. łaszczyć się – пов’язане з ла́ска, [ла́скатися] «ластитися» Ж, як пусти́ти з пуска́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́щитися
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́шчыцца | білоруська |
ла́сціцца | білоруська |
łaszczyć się | польська |
łaszczyć się | польська |
ла́ска | українська |
ла́скатися «ластитися» | українська |
пусти́ти | українська |
пуска́ти | українська |
ла́ститься | ? |
ла́сиця «невелика хижа тварина, Mustela nivalis L.; [білка О]» (зоол.)
псл. lasica (Іasъka) «Mustela nivalis», похідне від прикметника lasъ «лискучий, з білими плямами», оскільки тварина має попелясто-каштанове забарвлення при білому черевці (Вярэніч Белар. лінгв. 13, 67 – 68; Младенов 270; Mikl. EW 160);
менш обґрунтоване пов’язання з laska «любов, прихильність», вжитим у найменуванні тварини з мотивів табу (Трубачев ЭИРЯ II 29 – 30; ЭССЯ 14, 37 – 38; пор. болг. невесту́лка «ласиця»), з lasъ «жадібний, охочий» (Bern. I 691) чи з ла́ститися, через те що тварина легко піддається прирученню (Rostafiński Rozprawy 55, 260 – 268; Brückner 307), або реконструкція псл. *vъlasъka і зіставлення з герм. wisulō(n), двн. wisula, нвн. Wiesel «ласиця» (Machek ESJČ 320; Holub – Lyer 281);
сумнівне зближення з перс. rāsū «ласиця» (Moszyński PZJP 132);
р. ла́ска «Mustela», [ласица], бр. ла́сіца, ла́ска, др. ласица, п. łasica, łaska, ч. lasice, слц. lasica, нл. lasyca, łaska, болг. діал. м. ла́сица, схв. лáса, лȁсица, слн. (pod)lásica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́сичка
«Mustela nivalis»
ла́ска
ласкави́ця
ла́сочка
«тс.»
ла́сочкою
«крадучись»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́сіца | білоруська |
ла́ска | білоруська |
невесту́лка | болгарська |
ла́сица (діал.) | болгарська |
wisulō(n) | германські |
wisula | давньоверхньонімецька |
ласица | давньоруська |
ла́сица | македонська |
łasyca | нижньолужицька |
łaska | нижньолужицька |
Wiesel «ласиця» | нововерхньонімецька |
rāsū «ласиця» | перська |
łasica | польська |
łaska | польська |
lasica «Mustela nivalis» | праслов’янська |
lasъ «лискучий, з білими плямами» | праслов’янська |
lasъka | праслов’янська |
laska «любов, прихильність» | праслов’янська |
*vъlasъka | праслов’янська |
lasъ | праслов’янська |
lasъ | праслов’янська |
ла́ска «Mustela» | російська |
ласица | російська |
лáса | сербохорватська |
лȁсица | сербохорватська |
lasica | словацька |
(pod)lásica | словенська |
ла́ститися | українська |
lasice | чеська |
ла́стівка «Hirundo L.» (орн.)
псл. lasta, lastovica, lastavica, очевидно, як і lasica «ласиця», пов’язане з lasъ «темний з білим черевом чи грудьми», за характером забарвлення майже всіх видів ластівок (Птицы СССР 402 – 405);
менш обґрунтовані припущення про спорідненість з ла́ска, ла́ститися, зумовлену нібито тим, що ластівка завжди була одним з найулюбленіших птахів у слов’ян (Фасмер – Трубачев II 463; Трубачев ЭИРЯ II 29 – 32; ЭССЯ 14, 42 – 43), з лит. lakstýti «літати», lakstùs «швидкий, прудкий», лтс. lakstît «стрибати, бігати вперед і назад» (Фасмер II 463; Преобр. І 436; Горяев 182; Sławski І 514; Младенов 271; Bern. I 692; Mikl. EW 161; Fraenkel ZfSlPh 11, 45 – 47), з ірл. los «хвіст», кімр. llost, брет. lost «тс.» (Rozwadowski Rozprawy 25, 4 – 11), як і виведення від звуконаслідувального *last- (glast-, hlast-, chlast-) «стук, хлоп» (Machek ZfSlPh 20, 35; Holub – Lyer 509; Schuster-Šewc 763 – 764; Lětopis 23/2, 143 – 147) або пов’язання з lapotati «швидко говорити» (Machek ESJČ 694);
р. ла́сточка, заст. ла́стовица, [ла́стица, ла́стка, ла́ствица, ла́стовка, ла́стушка], бр. ла́стаўка, др. ластовица, р.-цсл. ластɤна «вид ластівки», ластɤнъ «тс.», п. [lastówka, lasztówka, łastawka, łastówka, łasztówka] (з ч., укр., бр.), ч. [laštovice, laštovka], vlaštovka, слц. lastovica, вл. łastojca, łastojčka, полаб. lostövéica, болг. ла́стовица, ла́ставица, м. ластовица, схв. лáста, лáставица, лȁстовица, слн. lástovica, lástovka, стсл. ластовица;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гла́стівка
ласо́чка
ла́стичка
ластів'я́
ластів'я́ний
ластів'я́чий
ластівеня́
ластівча́ний
ластівча́чий
ластовеня́
ластови́ний
ластови́ця
ластовка
ла́сточка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́стаўка | білоруська |
ла́стовица | болгарська |
ла́ставица | болгарська |
lost «тс.» | бретонська |
łastojca | верхньолужицька |
łastojčka | верхньолужицька |
ластовица | давньоруська |
los «хвіст» | ірландська |
llost | кімрська |
lakstît «стрибати, бігати вперед і назад» | латиська |
lakstýti «літати» | литовська |
lakstùs «швидкий, прудкий» | литовська |
ластовица | македонська |
lostövéica | полабська |
lastówka (з ч., укр., бр.) | польська |
lasztówka (з ч., укр., бр.) | польська |
łastawka (з ч., укр., бр.) | польська |
łastówka (з ч., укр., бр.) | польська |
łasztówka (з ч., укр., бр.) | польська |
lasta | праслов’янська |
lastovica | праслов’янська |
lastavica | праслов’янська |
lasica «ласиця» | праслов’янська |
lasъ «темний з білим черевом чи грудьми» | праслов’янська |
*last- «стук, хлоп» (glast-, hlast-, chlast-)(Machek ZfSlPh 20, 35; Holub -- Lyer 509; Schuster-Šewc 763 -- 764; Lětopis 23/2, 143 -- 147) | праслов’янська |
lapotati «швидко говорити» | праслов’янська |
glast- | праслов’янська |
hlast- | праслов’янська |
chlast- | праслов’янська |
ла́сточка | російська |
ла́стовица (заст.) | російська |
ла́стица | російська |
ла́стка | російська |
ла́ствица | російська |
ла́стовка | російська |
ла́стушка | російська |
ластɤна «вид ластівки» | русько-церковнослов’янська |
ластɤнъ «тс.» | русько-церковнослов’янська |
лáста | сербохорватська |
лȁставица | сербохорватська |
лȁстовица | сербохорватська |
lastovica | словацька |
lástovica | словенська |
lástovka | словенська |
ластовица | старослов’янська |
ла́ска | українська |
ла́ститися | українська |
laštovice | чеська |
laštovka | чеська |
vlaštovka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України