ЛАСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з російської мови;

р. ласт «тс.», очевидно, походить від саам. λāst^a «задня лапа тюленя» (Фасмер II 462 – 463);

висловлювалася також думка про походження з псл. *lapstъ, яке мало б бути пов’язаним з lapa «лапа» (пор. лтс. lâpsta «лопата», lãpa «лапа» і т. д. – Būga RR I 313; Mühl. – Endz. II 440;

бр. ласт;

р. ласт «тс.», п. laszt «давня міра сипких тіл» походять від свн. last «певна міра об’єму; одиниця ваги» (двн. (h)last, нвн. Last «тягар, вантаж»), пов’язаного з нвн. laden (двн. hladen) «вантажити», спорідненим з псл. kladǫ «кладу»;

запозичення з російської і польської мов;

бр. ласт «міра вантажу; міра сипких тіл»;

не зовсім ясне;

можливо, як і назва птаха ла́стівка, походить від псл. Іasъ «темний з білою плямою (латкою) під черевом чи грудьми»;

зіставляється також (Горяев 182; ЭССЯ 14,4 2) з ла́тка, лата́ти ( пор. укр. болг. [латица] «ластка», м. латица, схв. лàтица «тс.»);

р. [ла́ста], ла́стовица, ла́стовка, бр. [ла́стаўка, ла́стка] «тс.»;

очевидно, результат семантичної видозміни давнішого незасвідченого *лаштувати «вантажити, складати», пов’язаного з лашт (ласт) «міра корабельного вантажу», [ла́штом] «у великій кількості, в достатку» (очевидно, також «навалом, насипом»), зближеного з риштува́ти «споряджати»;

результат звуження і конкретизації значення іменника, пов’язаного з дієсловом рости́;

р. [раст] «хвилівник, Aristolochia rotunda», [рост] «тюльпан Геснера, Tulipa gesneriana; вероніка струмкова, Veronica Beccabunga», [ро́стики] «проліски», схв. ра̀ставиƕ «хвощ», ра̀ставак, ра̀ставица, ра̀ставиче, ра̀ставка «тс.»;