ЛАСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ласт «кінцівка морських тварин (моржів, тюленів та ін.); (мн.) пристосування для підводного плавання, яке надівається на ноги плавця»

запозичення з російської мови;
р. ласт «тс.», очевидно, походить від саам. λāsta «задня лапа тюленя» (Фасмер II 462 – 463);
висловлювалася також думка про походження з псл. *lapstъ, яке мало б бути пов’язаним з lapa «лапа» (пор. лтс. lâpsta «лопата», lãpa «лапа» і т. д. – Būga RR I 313; Mühl. – Endz. II 440;
бр. ласт;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ласт білоруська
lâpsta латиська
lãpa латиська
*lapstъ праслов’янська
lapa «лапа» (пор. лтс. lâpsta «лопата», lãpa «лапа» і т. д. -- Būga RR I 313; Mühl. -- Endz. II 440. праслов’янська
ласт «тс.» російська
λāst «задня лапа тюленя» саамська

ласт «міра корабельного вантажу (2 тонни); міра сипких тіл»

р. ласт «тс.», п. laszt «давня міра сипких тіл» походять від свн. last «певна міра об’єму; одиниця ваги» (двн. (h)last, нвн. Last «тягар, вантаж»), пов’язаного з нвн. laden (двн. hladen) «вантажити», спорідненим з псл. kladǫ «кладу»;
запозичення з російської і польської мов;
бр. ласт «міра вантажу; міра сипких тіл»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лашт «міра сипких тіл»
лашт (одиниця ваги або об’єму)(1526)
ла́штом «у достатку»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ласт «міра вантажу; міра сипких тіл» білоруська
(h)last давньоверхньонімецька
hladen давньоверхньонімецька
Last «тягар, вантаж» нововерхньонімецька
laden «вантажити» (двн. hladen) нововерхньонімецька
laszt «давня міра сипких тіл» польська
kladǫ «кладу» праслов’янська
ласт «тс.» російська
last «певна міра об’єму; одиниця ваги» (двн. (h) середньоверхньнімецька

ла́стівка «вставка в одязі під пахвами»

не зовсім ясне;
можливо, як і назва птаха ла́стівка, походить від псл. Іasъ «темний з білою плямою (латкою) під черевом чи грудьми»;
зіставляється також (Горяев 182; ЭССЯ 14,4 2) з ла́тка, лата́ти ( пор. укр. болг. [латица] «ластка», м. латица, схв. лàтица «тс.»);
р. [ла́ста], ла́стовица, ла́стовка, бр. [ла́стаўка, ла́стка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́стка
ластови́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́стаўка білоруська
ла́стка «тс.» білоруська
латица болгарська
латица болгарська
латица болгарська
латица македонська
латица македонська
Іasъ «темний з білою плямою (латкою) під черевом чи грудьми» праслов’янська
ла́ста російська
ла́стовица російська
ла́стовка російська
лàтица сербохорватська
ла́стівка українська
ла́тка українська
лата́ти ( пор. укр. болг. [латица] «ластка», м. латица, схв. лàтица «тс.») українська
латица українська
латица українська
латица українська

лаштува́ти «ладнати, готувати»

очевидно, результат семантичної видозміни давнішого незасвідченого *лаштувати «вантажити, складати», пов’язаного з лашт (ласт) «міра корабельного вантажу», [ла́штом] «у великій кількості, в достатку» (очевидно, також «навалом, насипом»), зближеного з риштува́ти «споряджати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лашту́нки «куліси; [риштування]»
налаштува́ти «приготувати; [спорядити; упорядкувати Ж]»
прилаштува́ти «прикріпити; примістити; приладнати; начепити на себе»
прилаштува́тися «примоститися; приєднатися до когось у дорозі»
улаштува́ти «залагодити, уладнати; організувати; вчинити; розмістити, забезпечити місцем»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*лаштувати «вантажити, складати» українська
лашт «міра корабельного вантажу» (ласт) українська
ла́штом «у великій кількості, в достатку» (очевидно, також «навалом, насипом») українська
риштува́ти «споряджати» українська
ласт українська

рост «хвилівник (кірказон) звичайний, Aristolochia clematitis L.» (бот.)

результат звуження і конкретизації значення іменника, пов’язаного з дієсловом рости́;
р. [раст] «хвилівник, Aristolochia rotunda», [рост] «тюльпан Геснера, Tulipa gesneriana; вероніка струмкова, Veronica Beccabunga», [ро́стики] «проліски», схв. ра̀ставиƕ «хвощ», ра̀ставак, ра̀ставица, ра̀ставиче, ра̀ставка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ласт «тс.»
раст
рост «підбілик альпійський, Homogyne alpina»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
раст «хвилівник, Aristolochia rotunda» російська
рост «тюльпан Геснера, Tulipa gesneriana; вероніка струмкова, Veronica Beccabunga» російська
ро́стики «проліски» російська
ра̀ставиħ «хвощ» сербохорватська
ра̀ставак сербохорватська
ра̀ставица сербохорватська
ра̀ставиче сербохорватська
ра̀ставка «тс.» сербохорватська
рости́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України