ЛАСКАВИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ла́ска
псл. *laska, очевидно, пов’язане з прикметником *lasъ «ласий»;
р. бр. др. болг. ла́ска, п. łaska, ч. слц. láska «любов», м. ласка «лестощі», схв. лȁска «тс.», слн. láskanje «лестощі; ласка», стсл. ласкати «пестити» (Супр..);
Фонетичні та словотвірні варіанти
вла́скати
«приборкати, приручити»
ла́скав
ла́ска́вець
«доброзичливець, покровитель; коханець (у пісні); [лагідний вітер Ж]»
ласка́вий
ласка́вити
«втихомирювати, приборкувати»
ласка́витися
«бути добрим, прихильним, милостивим»
ласка́вщина
«пенсія»
ла́скати
«пестити, милувати»
ла́скатися
«ластитися»
ла́сків
«ласкав, ласкавий»
ла́щити
«пестити»
нела́ска
обласка́вити
обласка́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́ска | білоруська |
| ла́ска | болгарська |
| ла́ска | давньоруська |
| ласка «лестощі» | македонська |
| łaska | польська |
| *laska | праслов’янська |
| *lasъ «ласий» | праслов’янська |
| ла́ска | російська |
| лȁска «тс.» | сербохорватська |
| láska «любов» | словацька |
| láskanje «лестощі; ласка» | словенська |
| ласкати «пестити» (Супр..) | старослов’янська |
| láska «любов» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України