ЛАС — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́сий «смачний, принадний; охочий, жадібний»

псл. пн. lasъ «ласий»;
споріднене з дінд. lаṣati ( ‹ *lalsati) «бажає», lālasaḥ «жадібний, жадаючий», abhi-laṣaḥ «бажання», гр. λιλαίομαι (‹ *λιλάσιομαι) «палко бажаю, жадаю», лат. lascīvus «пустотливий, похітливий», гот. lustus «бажання», двн. lust, нвн. Lust «тс.», дірл. lainn (‹*lasni) «жадібний»;
іє. *las-/ l̥s- «бажати»;
зіставлялося також з лит. lasýti «збирати дзьобом», lèsti «дзьобати», гот. lisan «збирати», дангл. lesan «тс.» (Mikl. EW 161; Matzenauer LF 9, 190; Pedersen IF 5, 47);
можливо, зводиться до того самого первісного кореня з рухомим s- *l-s-/(s-)l-, що й лаз;
р. [ла́сый], бр. ла́сы, п. łasy;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зала́сний «чарівний»
зала́сся «захоплення, потяг»
лас «смак, бажання»
ласа́ч «ласун»
ла́сити «вабити»
ла́ситися «прагнути»
ла́сівка «час, коли є багато ласощів»
ласі́й «ласун»
ласни́й «смачний»
ласо́та «ласолюб, розпусник »
ласо́ха «хтива жінка»
ласощі
ла́сува́ти «їсти що-небудь смачне»
ласуватися «тс. ласитися»
ласу́н
ласу́нка
ласу́ха «ласунка; [хтива жінка ЖЬ, [ласько́] «ласун»
ла́цний «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́сы білоруська
lustus «бажання» готська
lisan «збирати» готська
λιλαίομαι «палко бажаю, жадаю» (‹ *λιλάσιομαι) грецька
*λιλάσιομαι грецька
lesan «тс.» давньоанглійська
lust давньоверхньонімецька
lаṣati «бажає» ( ‹ *lalsati) давньоіндійська
lālasaḥ «жадібний, жадаючий» давньоіндійська
abhi-laṣaḥ «бажання» давньоіндійська
*lalsati давньоіндійська
lainn «жадібний» (‹*lasni) давньоірландська
*lasni давньоірландська
*lasni давньоірландська
*las-/ l̥s- «бажати» індоєвропейська
lascīvus «пустотливий, похітливий» латинська
lasýti «збирати дзьобом» литовська
lèsti «дзьобати» литовська
Lust «тс.» нововерхньонімецька
łasy польська
lasъ «ласий» (пн.) праслов’янська
*l-s-/(s-)l- праслов’янська
ла́сый російська
лаз українська

ла́сий «чорний або рудий з білим черевом чи грудьми»

зіставлення з лтс. lapsa «місце» (Mühl.Endz. II 440 – 441), р. лоск (Горяев 181), болг. влас «волос, шерсть» (БЕР III 316) менш переконливі;
у кінцевому рахунку, можливо, пов’язане з ли́сий;
споріднене з лтс. luõss «жовтий з сірим відтінком, половий», можливо, також з lase «крапля, пляма, цятка», lãsaîns «поцяткований», лит. lãšas «крапля», lãšinti «капати, крапати», р. [лоса́] «гладінь води, освітлена сонцем»;
р. [ла́са] «лискуча пляма, смуга», [ла́сина] «тс.», [ла́сить] «залишати плями або смуги», п. [łasij] «віл з темною спиною», [łaska] «вид диких качок (чорна з білою плямою)», болг. лас «з лискучою шерстю» (про коня, мула і под.), схв. [lasa] (назва бурої кози), [lasac] (назва вола);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ласи́ста «чорна з білими смугами спіднизу» (про вівцю)
ласі́й «віл з білим черевом і кінцем хвоста»
ласнове́нький «блискучий, лискучий»
ла́ся (кличка корови з червоною спиною і білим черевом; кличка лисої корови; кличка рябої корови)
підла́сий «з білим черевом»
підла́систий «тс.»
ўасуля «корова з білим черевом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
влас «волос, шерсть» болгарська
лас «з лискучою шерстю» (про коня, мула і под.) болгарська
lapsa «місце» латиська
luõss «жовтий з сірим відтінком, половий» латиська
lase «крапля, пляма, цятка» латиська
lãsaîns «поцяткований» латиська
lãšas «крапля» литовська
lãšinti «капати, крапати» литовська
łasij «віл з темною спиною» польська
łaska «вид диких качок (чорна з білою плямою)» польська
лоск російська
лоса́ «гладінь води, освітлена сонцем» російська
ла́са «лискуча пляма, смуга» російська
ла́сина «тс.» російська
ла́сить «залишати плями або смуги» російська
lasa (назва бурої кози) сербохорватська
lasac (назва вола) сербохорватська
ли́сий українська

ласка́вець «рослина родини зонтичних, Bupleurum L.; [конюшина темно-каштанова, Trifolium spadiceum L.; зілля для прикраси О]» (бот.)

пов’язане з ласка́вий;
назва зумовлена приписуваною рослині магічною дією в коханні;
пор. інші її назви: п. urocznik, ч. úročník;
р. [ласка́вец] «тс.», ч. laskavec «щириця, Amaranthus L.», слц. láskavec «щириця хвостата, A. caudatus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лас «ласкавець»
ласик
ласоч «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
urocznik польська
ласка́вец «тс.» російська
láskavec «щириця хвостата, A. caudatus L.» словацька
ласка́вий українська
úročník чеська
laskavec «щириця, Amaranthus L.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України