ЛАПОТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ла́поть «личак»
псл. lapъtь «взуття, плетене з лика і под.», пов’язане з lapbtb «клапоть, ганчірка»;
найближчий відповідник – лит. lopùtė «взуття, сплетене з грубих ниток, мотузок»;
семантичний зв’язок між ла́поть «взуття» і лапоть «ганчірка» пояснюється по-різному: припускається, що lapъtь спочатку означало «онуча», а вже потім «вид взуття» (Karłowicz SWO 352);
підкреслюється, що личак був взуттям дуже недовговічним, швидко рвався (Machek ESJČ 320);
не виключено також, що в слові збереглася найдавніша семантика кореня, пов’язаного з обдиранням кори: взуття могло бути названо за матеріалом, з якого воно зроблене (лико, кора);
висловлювалася думка і про зв’язок з ла́па, як у р. нога́ – но́готь (Фасмер II 459; Trautmann 149);
р. ла́поть, бр. ла́паць, др. лапотьникъ «взутий у лапті», п. [łapeć] «личак», ч. laptě, láptě «личаки», болг. лапчи́ни, лапчу́ни «селянські шерстяні шкарпетки», схв. [lapčina] «старовинне взуття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лапо́тник
«той, що носить личаки; селянин»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́паць | білоруська |
лапчи́ни | болгарська |
лапчу́ни «селянські шерстяні шкарпетки» | болгарська |
лапотьникъ «взутий у лапті» | давньоруська |
lopùtė «взуття, сплетене з грубих ниток, мотузок» | литовська |
łapeć «личак» | польська |
lapъtь «взуття, плетене з лика і под.» | праслов’янська |
lapъtь «вид взуття» | праслов’янська |
нога́ | російська |
но́готь | російська |
ла́поть | російська |
lapčina «старовинне взуття» | сербохорватська |
ла́поть «взуття» | українська |
ла́поть «ганчірка» | українська |
ла́па | українська |
laptě «личаки» | чеська |
láptě «личаки» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України