ЛАПОТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́поть «личак»

псл. lapъtь «взуття, плетене з лика і под.», пов’язане з lapbtb «клапоть, ганчірка»;
найближчий відповідник – лит. lopùtė «взуття, сплетене з грубих ниток, мотузок»;
семантичний зв’язок між ла́поть «взуття» і лапоть «ганчірка» пояснюється по-різному: припускається, що lapъtь спочатку означало «онуча», а вже потім «вид взуття» (Karłowicz SWO 352);
підкреслюється, що личак був взуттям дуже недовговічним, швидко рвався (Machek ESJČ 320);
не виключено також, що в слові збереглася найдавніша семантика кореня, пов’язаного з обдиранням кори: взуття могло бути названо за матеріалом, з якого воно зроблене (лико, кора);
висловлювалася думка і про зв’язок з ла́па, як у р. нога́но́готь (Фасмер II 459; Trautmann 149);
р. ла́поть, бр. ла́паць, др. лапотьникъ «взутий у лапті», п. [łapeć] «личак», ч. laptě, láptě «личаки», болг. лапчи́ни, лапчу́ни «селянські шерстяні шкарпетки», схв. [lapčina] «старовинне взуття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лапо́тник «той, що носить личаки; селянин»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́паць білоруська
лапчи́ни болгарська
лапчу́ни «селянські шерстяні шкарпетки» болгарська
лапотьникъ «взутий у лапті» давньоруська
lopùtė «взуття, сплетене з грубих ниток, мотузок» литовська
łapeć «личак» польська
lapъtь «взуття, плетене з лика і под.» праслов’янська
lapъtь «вид взуття» праслов’янська
нога́ російська
но́готь російська
ла́поть російська
lapčina «старовинне взуття» сербохорватська
ла́поть «взуття» українська
ла́поть «ганчірка» українська
ла́па українська
laptě «личаки» чеська
láptě «личаки» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України