ЛАНЦЮЖОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ланцю́г «суцільний ряд кілець, послідовно з’єднаних одне з одним»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
свн. (незасвідчене) *lannzug утворене з основ іменників свн. lanne «ланцюг» і zug (zuc) «ряд, низка», пов’язаного з дієсловом ziehen (‹двн. ziohan «тс.»), спорідненим з лат. dūco «веду, тягну»;
р. [ла́нцу́г], бр. ланцу́г, п. łańcuch, ст. łancuch, łańcug, [łajcuch, lańcuch, lejcuch, leńcoch, leńcuch, lencuch, łyńcuch], ч. ст. слц. lancuch;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ланцу́г
«міра довжини, 10 сажнів, близько 21 м»
ланцу́х
ланцюго́м
«один за одним»
ланцюжко́м
«тс.»
ланцю́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ланцу́г | білоруська |
| ziohan | давньоверхньонімецька |
| dūco «веду, тягну» | латинська |
| łańcuch | польська |
| łancuch (ст.) | польська |
| łańcug (ст.) | польська |
| łajcuch | польська |
| lańcuch | польська |
| lejcuch | польська |
| leńcoch | польська |
| leńcuch | польська |
| lencuch | польська |
| łyńcuch | польська |
| ла́нцу́г | російська |
| *lannzug | середньоверхньнімецька |
| lanne «ланцюг» | середньоверхньнімецька |
| zuc | середньоверхньнімецька |
| zug | середньоверхньнімецька |
| ziehen | середньоверхньнімецька |
| lancuch | словацька |
| lancuch (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України