ЛАНЦЮГИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ланцю́г «суцільний ряд кілець, послідовно з’єднаних одне з одним»

свн. (незасвідчене) *lannzug утворене з основ іменників свн. lanne «ланцюг» і zug (zuc) «ряд, низка», пов’язаного з дієсловом ziehen (‹двн. ziohan «тс.»), спорідненим з лат. dūco «веду, тягну»;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. [ла́нцу́г], бр. ланцу́г, п. łańcuch, ст. łancuch, łańcug, [łajcuch, lańcuch, lejcuch, leńcoch, leńcuch, lencuch, łyńcuch], ч. ст. слц. lancuch;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ланцу́г «міра довжини, 10 сажнів, близько 21 м»
ланцу́х
ланцюго́м «один за одним»
ланцюжко́м «тс.»
ланцю́х «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ланцу́г білоруська
ziohan давньоверхньонімецька
dūco «веду, тягну» латинська
łańcuch польська
łancuch (ст.) польська
łańcug (ст.) польська
łajcuch польська
lańcuch польська
lejcuch польська
leńcoch польська
leńcuch польська
lencuch польська
łyńcuch польська
ла́нцу́г російська
*lannzug середньоверхньнімецька
lanne «ланцюг» середньоверхньнімецька
zuc середньоверхньнімецька
zug середньоверхньнімецька
ziehen середньоверхньнімецька
lancuch словацька
lancuch (ст.) чеська

ла́нка «складова частина (кільце) ланцюга; найменша організаційна одиниця; [низка намиста; кожна з ямок у землі, по яких катають м’яч у дитячій грі тієї ж назви; виплетена частина батога Ж]»

неясне;
найімовірніше, пов’язане з свн. lanne «ланцюг», запозиченим як окреме слово (Bern. I 689) або як перша частина складного ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug);
оскільки другою частиною останнього є іменник Zug «ряд, низка», перша частина – свн. lanne – могла усвідомлюватися як «окреме кільце, окрема ланка ланцюга»;
р. [ла́нка] «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ланкови́й «керівник ланки»
ланкува́ти «бути ланковим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*Lann-zug нововерхньонімецька
Zug «ряд, низка» нововерхньонімецька
ла́нка «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)» російська
lanne «ланцюг» середньоверхньнімецька
lanne «окреме кільце, окрема ланка ланцюга» середньоверхньнімецька
ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug) українська

ланц «ланцюг; рубель, яким притискають сіно чи снопи на возі Ле; мотузка з лика, якою в’яжуть колоди в плотах О; сільська комісія, яка переміряє землю О; (заст.) одиниця виміру площі МСБГ»

не зовсім ясне;
найімовірніше, виникло в результаті ускладнення суфіксом -ць, -ець (-с, -ес) запозиченого свн. lanne «ланцюг»;
висловлювалося припущення про запозичення ще в праслов’янську мову (БЕР III 306);
могло виникнути також внаслідок осмислення складного за походженням слова ланцю́г (із свн. *lannzug «тс.») як суфіксального з суфіксом згрубілості -юг (-’уг) і усунення цієї частини слова (пор., можливо, подібне і в словацькій мові: lanc – lancuch, lancek, lancík);
вважається також зворотним запозиченням у слов’янських мовах з угорської (уг. lánc «ланцюг» – Балецкий St. sl. 9/1 – 4, 362; Дэжэ St. sl. 7/1 – 3, 144; Machek ESJČ 320) або румунської (рум. lanţ «тс·» – Bern. I 689);
в обох мовах відповідні слова є слов’янізмами (MNTESz II 715);
слц. lanс «ланцюг», болг. ла́нец «ланцюжок для годинника; металева прикраса», [ланц, ланци] «тс.», схв. лáнац «ланцюг, ланцюжок; міра площі; міра довжини», [lanc] «тс.», слн. lánec (заст.) «ланцюг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лане́ць «тс.»
ланц «ланцюг» (XVI ст.)
ланцува́ти «зв’язувати ланцюгом»
ланць «ланцюг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́нец «ланцюжок для годинника; металева прикраса» болгарська
ланц болгарська
ланци «тс.» болгарська
лáнац «ланцюг, ланцюжок; міра площі; міра довжини» сербохорватська
lanc «тс.» сербохорватська
lanne «ланцюг» середньоверхньнімецька
*lannzug середньоверхньнімецька
*lannzug середньоверхньнімецька
lanc словацька
lancuch словацька
lancek словацька
lancík словацька
lanc словацька
lancuch словацька
lancek словацька
lancík словацька
lanc словацька
lancuch словацька
lancek словацька
lancík словацька
lanc словацька
lancuch словацька
lancek словацька
lancík словацька
lanс «ланцюг» словацька
lánec «ланцюг» (заст.) словенська
lánc угорська
-ць українська
-ець (-с, -ес) українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
ланцю́г (із свн. *lannzug «тс.»)(-’уг)(пор., можливо, подібне і в словацькій мові: lanc -- lancuch, lancek, lancík) українська
-юг українська
-'уг українська
-юг українська
-'уг українська
-юг українська
-'уг українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України