ЛАНОВА — ЕТИМОЛОГІЯ
лан «поле; нива»
«поле, нива»,ч. lán (міра землі);
«велике поле», слц. lán (міра землі);
«поле, нива», вл. нл. łаn «наділ землі», схв. лáнац (міра землі);
через посередництво польської і чеської мов запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. lehen «відданий в оренду маєток» ( ‹ двн. lēhan «тс.») споріднене з днн. lēhan, дфриз. lēn, дангл. lǣn, дісл. lān «тс.», дінд. rḗkṇaḥ «спадщина; маєток; достаток»;
припущення про праслов’янське походження слова (Jagić AfSlPh 3, 75) і зіставлення його з лтс. lāns «ліс», lāma, lāms «низина» (Bern. I 689 – 690; Būga RR I 451) недостатньо обґрунтовані;
р. [лан] «поле, нива», п. łan (міра площі);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ланина
ланове́
«податок з орної землі»
(іст.)
ланови́й
«наглядач за польовими роботами »
(іст.)
ланъ
«одиниця виміру орної землі (1386 -- 1418); орна земля (1443)»
лон
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| łаn | верхньолужицька |
| łаn | верхньолужицька |
| łаn | верхньолужицька |
| lǣn | давньоанглійська |
| lēhan | давньоверхньонімецька |
| lēhan | давньоверхньонімецька |
| rḗkṇaḥ «спадщина; маєток; достаток» | давньоіндійська |
| lān «тс.» | давньоісландська |
| lēhan | давньонижньонімецька |
| lēn | давньофризька |
| lāns «ліс» | латиська |
| lāma | латиська |
| lāms «низина» | латиська |
| łаn | нижньолужицька |
| łаn | нижньолужицька |
| łаn | нижньолужицька |
| łan (міра площі) | польська |
| лан «поле, нива» | російська |
| лáнац | сербохорватська |
| лáнац | сербохорватська |
| лáнац | сербохорватська |
| lehen «відданий в оренду маєток» ( ‹ двн. lēhan «тс.») | середньоверхньнімецька |
| lán | словацька |
| lán | словацька |
| lán | словацька |
| lán | словацька |
| lán | чеська |
| lán | чеська |
| lán | чеська |
| lán | чеська |
| lán | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України