ЛАНКОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ла́нка «складова частина (кільце) ланцюга; найменша організаційна одиниця; [низка намиста; кожна з ямок у землі, по яких катають м’яч у дитячій грі тієї ж назви; виплетена частина батога Ж]»
неясне;
найімовірніше, пов’язане з свн. lanne «ланцюг», запозиченим як окреме слово (Bern. I 689) або як перша частина складного ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug);
оскільки другою частиною останнього є іменник Zug «ряд, низка», перша частина – свн. lanne – могла усвідомлюватися як «окреме кільце, окрема ланка ланцюга»;
р. [ла́нка] «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ланкови́й
«керівник ланки»
ланкува́ти
«бути ланковим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *Lann-zug | нововерхньонімецька |
| Zug «ряд, низка» | нововерхньонімецька |
| ла́нка «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)» | російська |
| lanne «ланцюг» | середньоверхньнімецька |
| lanne «окреме кільце, окрема ланка ланцюга» | середньоверхньнімецька |
| ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України