ЛАНДШАФТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ландша́фт
запозичення з німецької мови;
нвн. Lándschaft «місцевість» є суфіксальним утворенням від Land «земля, країна, ґрунт, рівнина», двн. lant(d) «тс.», спорідненого з днн. дфриз. дангл. дісл. гот. land «тс.», дірл. land «вільне місце», скімр. llan «тс.», корн. lan «пустище, степ, поле», брет. lann «тс.», прус. lindan «долина», рос. [ля́да́] «місце, розчищене під луку або ниву; пустище», укр. [ля́да];
р. бр. болг. ландша́фт, п. landszaft, lanszaft;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ландша́фт | білоруська |
ландша́фт | болгарська |
lann «тс.» | бретонська |
land «тс.» | готська |
land «тс.» | давньоанглійська |
lant(d) «тс.» | давньоверхньонімецька |
land «вільне місце» | давньоірландська |
land «тс.» | давньоісландська |
land «тс.» | давньонижньонімецька |
land «тс.» | давньофризька |
lan «пустище, степ, поле» | корнська |
Lándschaft «місцевість» | нововерхньонімецька |
Land «земля, країна, ґрунт, рівнина» | нововерхньонімецька |
landszaft | польська |
lanszaft | польська |
lindan «долина» | прусська |
ля́да́ «місце, розчищене під луку або ниву; пустище» | російська |
ландша́фт | російська |
llan «тс.» | середньокімрська |
ля́да | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України