ЛАМПА — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво російської, польської (варіант ля́мпа) і, далі, німецької мов (нвн. Lampe ‹ свн. lampe) запозичено з французької;

фр. lampe походить від нар.-лат. lampada «ліхтар, світильник, факел», що виникло з lampas, -adis «тс.», запозиченого з грецької мови;

гр. λαμπάς, -άδος «світильник, факел» пов’язане з дієсловом λάμπω «світити, сяяти, блищати», спорідненим з лтс. lāpa «факел», прус. lopis «полум’я, вогонь», кельт. дірл. lassaim «палати, полум’яніти», кімр. llachar «сяяти, блищати», хет. lap-zi «розжарювати, горіти»;

р. ла́мпа, [ла́нпа], бр. ля́мпа, п. ч. слц. вл. нл. lampa, болг. ла́мпа, [ла́мба], м. ламба, лампа, схв. лȃмпа, [лȃнпа], слн. lámpa;

запозичення з угорської мови;

уг. lámpás «тс.» походить від лат. lampas «світильник», до якого зводиться й укр. ла́мпа (див.);