ЛАКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лак «плівкотвірний розчин, яким покривають поверхню»
через посередництво російської і німецької, французької або голландської мов (н. Lack, фр. laque, гол. lak) запозичено з італійської;
іт. lacca ( ‹ слат. laca) через ар. lakk «лак, сургуч», перс. lak «(червоний) спиртовий лак; сургуч» зводиться до сінд. lakkhā ‹ дінд. lākṣā́ «лак (з червоної фарби і якоїсь смоли)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
lak
«сургуч»
lak
lak
lak
lak
lák
лȁк
лак
лак
лак
лако́ваний
лакува́льний
лакува́льник
лакува́ти
лекъ
«лак»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lakk «лак, сургуч» | арабська |
| lak | голландська |
| lak | голландська |
| lak | голландська |
| lākṣā́ «лак (з червоної фарби і якоїсь смоли)» | давньоіндійська |
| lacca ( ‹ слат. laca) | італійська |
| Lack | німецька |
| Lack | німецька |
| Lack | німецька |
| lak «(червоний) спиртовий лак; сургуч» | перська |
| laca | середньолатинська |
| laca | середньолатинська |
| laque | французька |
| laque | французька |
| laque | французька |
| lakkhā | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України