ЛАКОВАНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

лак «плівкотвірний розчин, яким покривають поверхню»

через посередництво російської і німецької, французької або голландської мов (н. Lack, фр. laque, гол. lak) запозичено з італійської;
іт. lacca ( ‹ слат. laca) через ар. lakk «лак, сургуч», перс. lak «(червоний) спиртовий лак; сургуч» зводиться до сінд. lakkhā ‹ дінд. lākṣā́ «лак (з червоної фарби і якоїсь смоли)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

lak «сургуч»
lak
lak
lak
lak
lák
лȁк
лак
лак
лак
лако́ваний
лакува́льний
лакува́льник
лакува́ти
лекъ «лак»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lakk «лак, сургуч» арабська
lak голландська
lak голландська
lak голландська
lākṣā́ «лак (з червоної фарби і якоїсь смоли)» давньоіндійська
lacca ( ‹ слат. laca) італійська
Lack німецька
Lack німецька
Lack німецька
lak «(червоний) спиртовий лак; сургуч» перська
laca середньолатинська
laca середньолатинська
laque французька
laque французька
laque французька
lakkhā ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України