ЛАКЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

лаке́й

через посередництво російської і, можливо, голландської мов (гол. lаkei) запозичено з французької;
фр. laquais «лакей» походить від ісп. lacayo, яке через нгр. οὐλάκης «тс.» зводиться до тур. ulak «кур’єр, гонець, вістовий»;
р. бр. болг. лаке́й, п. lokaj, [łokaj], ч. слц. lokaj, вл. lakaj, м. лаке́j, схв. лàкēj, слн. lakáj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лаке́йство
лаке́йствувати
лакейчу́к «лакей, лакей-хлопчик»
лакейчукува́ти
лакеюва́ти
лакеюва́тий «з лакейською душею»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лаке́й білоруська
лаке́й болгарська
lakaj верхньолужицька
lаkei голландська
lacayo іспанська
лаке́j македонська
οὐλάκης «тс.» новогрецька
lokaj польська
łokaj польська
лаке́й російська
лàкēj сербохорватська
lokaj словацька
lakáj словенська
ulak «кур’єр, гонець, вістовий» турецька
laquais «лакей» французька
lokaj чеська

лаки́за «лакей» (знев.)

варіанти семінарського слова *лакус (р. ла́кус], утвореного від лаке́й за допомогою латинського закінчення -us. – Фасмер II 452; Преобр. І 430. – Див. ще лаке́й;
р. [лаку́за, лакы́зя];
Фонетичні та словотвірні варіанти

лакі́зка «тс.»
лаку́за
лаку́зитись «підлещуватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
-us латинська
ла́кус російська
лаке́й російська
лаку́за російська
лакы́зя російська
*лакус (р. ла́кус], утвореного від лаке́й за допомогою латинського закінчення -us. -- Фасмер II 452; Преобр. І 430. -- Див. ще лаке́й. українська

льо́ка́й «лакей» (заст.)

через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. Lakâi «лакей, слуга» походить від фр. laquais «лакей», до якого зводиться й укр. лаке́й;
бр. лёкай, п. ч. слц. lokaj, схв. ло̑кај, слн. ст. lokâj;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лёкай білоруська
Lakâi «лакей, слуга» німецька
lokaj польська
ло̑кај сербохорватська
lokaj словацька
lokâj (ст.) словенська
лаке́й українська
laquais «лакей» французька
lokaj чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України