ЛАЗНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́зня «баня»

псл. lаz(ь)nь, lazьnja, пов’язане з дієсловом laziti «лазити»;
пор. укр [ла́зня] «низька хатина з маленьким входом, куди можна тільки пролізти», р. [л́азня] «сходня, драбинка»;
назви могла бути зумовлена тим, що в лазнях залізали на полиці, щоб попаритися;
непереконливим є виділення в цьому слові кореня la- з *lаѵә-, наявного в лат. lavāare «мити» і в хет. laḫuṷā- «лити» (Machek ESJČ 322; Slavia 21, 282; Ondruš Slaw. Wortst. 121; Holub–Lyer 283);
р. [ла́зня], бр. ла́зня, п. łaźnia, ч. lázeň, ст. lázn, lázna, lázně, вл. нл. łaznja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лазни́к «банщик»
лазню́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́зня білоруська
łaznja верхньолужицька
lavāa re «мити» латинська
*lаѵә- латинська
*lаѵә- латинська
łaznja нижньолужицька
łaźnia польська
lаz(ь)nь праслов’янська
lazьnja праслов’янська
laziti «лазити» праслов’янська
la- праслов’янська
л́азня «сходня, драбинка» російська
ла́зня російська
ла́зня «низька хатина з маленьким входом, куди можна тільки пролізти» українська
laḫuṷāi «лити» хетська
lázeň чеська
lázn (ст.) чеська
lázna (ст.) чеська
lázně (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України