ЛАГОМИНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
легумі́ни «ласощі» (одн. [легумі́на])
запозичення з польської мови;
п. legumina «страва з городніх рослин та овочів; борошняна страва, часто солодка; взагалі солодка страва, уживана як ласощі», legomina, [legumin, legomin] «тс.» походить від лат. legūmen (мн. legūmina) «стручковий плід, переважно горох, боби», пов’язаного з дієсловом lego, -ere «збираю, виймаю»;
р. [лиго́мина] «ласощі», [лыго́минье] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лагоми́на
лаґоми́на
лагоми́нець
«ласун»
лиго́мина
лигоми́нець
«тс.»
лугумі́ни
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
legūmen «стручковий плід, переважно горох, боби» (мн. legūmina) | латинська |
-ere «збираю, виймаю» | латинська |
legūmina | латинська |
lego | латинська |
legumina «страва з городніх рослин та овочів; борошняна страва, часто солодка; взагалі солодка страва, уживана як ласощі» | польська |
legomina | польська |
legumin «тс.» | польська |
legomin «тс.» | польська |
лиго́мина «ласощі» | російська |
лыго́минье «тс.» | російська |
лягоми́нець «витівник»
не зовсім ясне;
очевидно, результат видозміни форми [лагоми́нець] «ласуй» (з проміжним відтінком значення «розпещений ласун»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лагоми́нець «ласуй» (з проміжним відтінком значення «розпещений ласун») | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України