ЛАГОДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ла́года «мирні, дружні відносини»
псл. lagoda «порядок, приємність»;
зіставляється з лит. lóga «раз, черга», logóti «складати, упорядковувати», лтс. lãga «ряд, порядок», lags «славний, гарний»;
пов’язується, далі, з лат. languēre «бути кволим, в’ялим», laxus «кволий», гр. λαγαρός «кволий, тонкий», двн. slah «слабий» (Младенов 268; Bern. I 684);
іє. *(s)leg- «в’ялий, слабий»;
виводиться також (ЭССЯ 14, 13–14) з префікса Іаі кореня god-;
р. [ла́года] «мир, порядок, лад», бр. лаго́да «лад», др. лагодити «робити приємне, потурати», п. ст. łagoda «лагідність», ч. lahoda «приємність», слц. lahoda «задоволення, розкіш, насолода», вл. łahoda «привабливість, лагідність», нл. łagoda «принадність», схв. лȁгода «відчуття приємності, безтурботність», слн. lagóda «зручність; [малоцінність; слабість]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
злагідли́вий
зла́гідний
зла́года
«лагода; взаємна домовленість; погодженість; обладнання, пристосування»
зла́годжений
зла́годити
«змайструвати, підготувати; [пом’якшити, уладнати; найняти, домовитися про ціну]»
злагодли́вий
«зговірливий, прихильний»
ла́гід
«лагідно»
ла́гідко́м
«злагідно, дружно»
ла́гідливий
«зговірливий, миролюбний»
ла́гі́дний
лагідні́ти
ла́гідь
«тс.»
ла́годиком
ла́годильник
ла́годити
«ремонтувати; ладнати»
ла́годитися
«миритися»
ла́годком
«тс.»
ла́го́дний
«лагідний»
нала́годити
«привести до нормального стану; підготувати»
незла́гідний
незла́го́да
«відсутність взаєморозуміння, погодженості, різнобій; [розлад, розбрат Ж]»
нела́года
«розлад, розбрат Ж; невдача»
нела́годний
«безладний»
пола́года
«виправлення; улагодження»
прилаго́да
«прилагодження, примірювання, підготовка»
прила́годити
«підготувати»
прила́годний
«порівнюваний; придатний»
розла́года
«незлагода»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лаго́да «лад» | білоруська |
| łahoda «привабливість, лагідність» | верхньолужицька |
| λαγαρός «кволий, тонкий» | грецька |
| slah «слабий» | давньоверхньонімецька |
| лагодити «робити приємне, потурати» | давньоруська |
| *(s)leg- «в’ялий, слабий» | індоєвропейська |
| languēre «бути кволим, в’ялим» | латинська |
| laxus «кволий» | латинська |
| lãga «ряд, порядок» | латиська |
| lags «славний, гарний» | латиська |
| lóga «раз, черга» | литовська |
| logóti «складати, упорядковувати» | литовська |
| łagoda «принадність» | нижньолужицька |
| łagoda «лагідність» (ст.) | польська |
| lagoda «порядок, приємність» | праслов’янська |
| ла́года «мир, порядок, лад» | російська |
| лȁгода «відчуття приємності, безтурботність» | сербохорватська |
| lahoda «задоволення, розкіш, насолода» | словацька |
| lagóda «зручність; [малоцінність; слабість]» | словенська |
| lahoda «приємність» | чеська |
реле́ «пристрій, який замикає або розмикає електричне коло»
запозичення з французької мови;
фр. relais «реле; змінні перекладні коні; пункт перевантаження, перепрягання» пов’язане з дієсловом relayer «змінювати; перепрягати», утвореним за допомогою префікса re- від фр. ст. laіer «залишати», яке зводиться до гал. *laggare, спорідненого з лат. laxāre «ослабляти, відпускати», гр. λαγαρός «слабкий, чахлий», двн. slah «слабкий, в’ялий» і далі, можливо, псл. lagoda «порядок», укр. ла́года (Bern. I 684; Фасмер II 446);
р. болг. реле́, бр. рэле́, п. relais «реле; (заст.) поштова станція, на якій міняють коней», ч. relé «реле», слц. relé, вл. relais, м. реле́j «тс.», схв. рѐлēj «реле; заміна коней; станція, на якій чекають свіжі коні для заміни», слн. relé «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэле́ | білоруська |
| реле́ | болгарська |
| relais | верхньолужицька |
| *laggare | галльська |
| λαγαρός «слабкий, чахлий» | грецька |
| slah «слабкий, в’ялий» | давньоверхньонімецька |
| laxāre «ослабляти, відпускати» | латинська |
| реле́j «тс.» | македонська |
| relais «реле; (заст.) поштова станція, на якій міняють коней» | польська |
| lagoda «порядок» | праслов’янська |
| реле́ | російська |
| рѐлēj «реле; заміна коней; станція, на якій чекають свіжі коні для заміни» | сербохорватська |
| relé | словацька |
| relé «тс.» | словенська |
| ла́года | українська |
| relais «реле; змінні перекладні коні; пункт перевантаження, перепрягання» | французька |
| relayer «змінювати; перепрягати» | французька |
| laіer «залишати» | французька |
| relé «реле» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України