ЛАБУЗНИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лабу́знитися «леститися; підлабузнюватися»
думка про запозичення з германських мов (Hirt РВrВ 23, 334) недостатньо обґрунтована;
іє. *lab-, *lap(h)- звуконаслідувального походження;
споріднене з лат. lambo, -ere «лизати, ссати», двн. laffan «лизати», дангл. Іаріаn «пити», сангл. lар(р)еn «лизати; пити маленькими ковтками», гр. λάπτω «хлебчу; жадібно п’ю, всмоктую», λαφύσσω «жадібно пожираю», вірм. lap‘el «лизати»;
псл. *lаbъz-, labuz- «ластитися», пов’язане чергуванням голосних з lobъz-, lobyz-, укр. облобиза́ти, р. лобза́ть «цілувати», лебези́ть «підлабузнюватися»;
р. [ла́бзи́ть] «догоджати, підлещуватися», [ла́бзиться] «ластитися; лестощами домагатися», [лабзу́нить] «пестити», [лабзу́ниться] «ластитися; цілуватися», [ла́бза́] «підлесник», [лабзу́н] «пройдисвіт, пролаза», ч. labužka «ласощі», labužník «ласун»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лабзюкува́тися
«підлещуватися»
лабузи́тися
«леститися»
лабу́зник
«спокусник»
ла́бусь
«тс.»
підлабу́за
підлабу́зливий
підлабу́зник
підлабу́зництво
підлабу́знюватися
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lap'el «лизати» | вірменська |
λάπτω «хлебчу; жадібно п’ю, всмоктую» | грецька |
λαφύσσω «жадібно пожираю» | грецька |
Іаріаn «пити» | давньоанглійська |
laffan «лизати» | давньоверхньонімецька |
*lab- | індоєвропейська |
*lap(h)- | індоєвропейська |
lambo | латинська |
-ere «лизати, ссати» | латинська |
*lаbъz- | праслов’янська |
labuz- «ластитися» | праслов’янська |
lobъz- | праслов’янська |
lobyz- | праслов’янська |
лобза́ть «цілувати» | російська |
лебези́ть «підлабузнюватися» | російська |
ла́бзи́ть «догоджати, підлещуватися» | російська |
ла́бзиться «ластитися; лестощами домагатися» | російська |
лабзу́нить «пестити» | російська |
лабзу́ниться «ластитися; цілуватися» | російська |
ла́бза́ «підлесник» | російська |
лабзу́н «пройдисвіт, пролаза» | російська |
lар(р)еn «лизати; пити маленькими ковтками» | середньоанглійська |
облобиза́ти | українська |
labužka «ласощі»«ласун» | чеська |
labužník «ласощі»«ласун» | чеська |
облобиза́ти «поцілувати»
псл. lobъz-, lobyz-, пов’язані чергуванням голосних з *labъz-, labuz-, до яких зводиться укр. лабу́знитися «леститися»;
р. лобза́ть «цілувати», лобыза́ть «тс.», бр. [лабжэ́нне] «цілування», ст. лобызати (XVII ст.), др. облобызати, лобъзати, лобызати, схв. [lobizȁt, lozbȁt], стсл. лобъзати, лобызати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
облобиза́тися
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лабжэ́нне «цілування» | білоруська |
облобызати | давньоруська |
lobъz- | праслов’янська |
лобза́ть «цілувати» | російська |
lobizȁt | сербохорватська |
lozbȁt | сербохорватська |
лобъзати | старослов’янська |
лабу́знитися «леститися» | українська |
лобыза́ть «тс.» | українська |
лобъзати | українська |
лобызати | українська |
лобызати | українська |
lobyz- | ? |
*labъz- | ? |
labuz- | ? |
лобызати (XVII ст.) | ? |
лабза́ «жебрак, канюка; незграбна людина Сизько»
очевидно, пов’язано з лабу́знитися (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лабзю́к
«жебрак;, [лабзю́кати] «жебрати, канючити»
лабзюкува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лабу́знитися | українська |
лебезува́ти «залицятися»
пов’язане чергуванням голосних з лабу́знитися «леститися, підлабузнюватися, підлещуватися», облобиза́ти «обцілувати»;
припущення про зв’язок р. лебези́ть з нвн. ich liebe Sie «я вас люблю» (Гіляров у Корша – Korsch AfSlPh 9, 520) є помилковим;
р. лебези́ть «догоджати, запобігати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебезованє
«залицяння, флірт»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ich liebe Sie «я вас люблю» | нововерхньонімецька |
лебези́ть | російська |
лебези́ть «догоджати, запобігати» | російська |
лабу́знитися «леститися, підлабузнюватися, підлещуватися» | українська |
облобиза́ти «обцілувати» | українська |
слебезува́ти «читати по складах; повільно, одноманітно читати або розповідати; пересуджувати; говорити багато, безладно, без упину, часто про що-небудь неістотне, нецікаве; говорити запобігливо, підлесливо»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [ślebizować] «читати по складах», [ślabizować] «тс.» пов’язані з дієсловом sylabizować «тс.» (з 1558), похідним від іменника sylaba «склад»;
значення «говорити запобігливо, підлесливо», можливо, виникло під впливом слів [лебезува́ти] «залицятися», лабу́знитися «леститися; підлабузнюватися»;
бр. заст. слібізава́ць «читати по складах», [слябізава́ць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лебезува́ти
«базікати»
слебізува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
слібізава́ць «читати по складах» | білоруська |
слібізава́ць «читати по складах» | білоруська |
слябізава́ць «тс.» | білоруська |
ślebizować «читати по складах» | польська |
ślabizować «тс.» | польська |
sylabizować «тс.» (з 1558) | польська |
sylaba «склад» | польська |
лебезува́ти «залицятися» | українська |
лабу́знитися «леститися; підлабузнюватися» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України