ЛАБУЗНИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

думка про запозичення з германських мов (Hirt РВrВ 23, 334) недостатньо обґрунтована;

іє. *lab-, *lap(h)- звуконаслідувального походження;

споріднене з лат. lambo, -ere «лизати, ссати», двн. laffan «лизати», дангл. Іаріаn «пити», сангл. lар(р)еn «лизати; пити маленькими ковтками», гр. λάπτω «хлебчу; жадібно п’ю, всмоктую», λαφύσσω «жадібно пожираю», вірм. lap‘el «лизати»;

псл. *lаbъz-, labuz- «ластитися», пов’язане чергуванням голосних з lobъz-, lobyz-, укр. облобиза́ти, р. лобза́ть «цілувати», лебези́ть «підлабузнюватися»;

р. [ла́бзи́ть] «догоджати, підлещуватися», [ла́бзиться] «ластитися; лестощами домагатися», [лабзу́нить] «пестити», [лабзу́ниться] «ластитися; цілуватися», [ла́бза́] «підлесник», [лабзу́н] «пройдисвіт, пролаза», ч. labužka «ласощі», labužník «ласун»;

псл. lobъz-, lobyz-, пов’язані чергуванням голосних з *labъz-, labuz-, до яких зводиться укр. лабу́знитися «леститися»;

р. лобза́ть «цілувати», лобыза́ть «тс.», бр. [лабжэ́нне] «цілування», ст. лобызати (XVII ст.), др. облобызати, лобъзати, лобызати, схв. [lobizȁt, lozbȁt], стсл. лобъзати, лобызати;

очевидно, пов’язано з лабу́знитися (див.);

пов’язане чергуванням голосних з лабу́знитися «леститися, підлабузнюватися, підлещуватися», облобиза́ти «обцілувати»;

припущення про зв’язок р. лебези́ть з нвн. ich liebe Sie «я вас люблю» (Гіляров у Корша – Korsch AfSlPh 9, 520) є помилковим;

р. лебези́ть «догоджати, запобігати»;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. [ślebizować] «читати по складах», [ślabizować] «тс.» пов’язані з дієсловом sylabizować «тс.» (з 1558), похідним від іменника sylaba «склад»;

значення «говорити запобігливо, підлесливо», можливо, виникло під впливом слів [лебезува́ти] «залицятися», лабу́знитися «леститися; підлабузнюватися»;

бр. заст. слібізава́ць «читати по складах», [слябізава́ць] «тс.»;