ЛАБУЗНИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

лабу́знитися «леститися; підлабузнюватися»

думка про запозичення з германських мов (Hirt РВrВ 23, 334) недостатньо обґрунтована;
іє. *lab-, *lap(h)- звуконаслідувального походження;
споріднене з лат. lambo, -ere «лизати, ссати», двн. laffan «лизати», дангл. Іаріаn «пити», сангл. lар(р)еn «лизати; пити маленькими ковтками», гр. λάπτω «хлебчу; жадібно п’ю, всмоктую», λαφύσσω «жадібно пожираю», вірм. lap‘el «лизати»;
псл. *lаbъz-, labuz- «ластитися», пов’язане чергуванням голосних з lobъz-, lobyz-, укр. облобиза́ти, р. лобза́ть «цілувати», лебези́ть «підлабузнюватися»;
р. [ла́бзи́ть] «догоджати, підлещуватися», [ла́бзиться] «ластитися; лестощами домагатися», [лабзу́нить] «пестити», [лабзу́ниться] «ластитися; цілуватися», [ла́бза́] «підлесник», [лабзу́н] «пройдисвіт, пролаза», ч. labužka «ласощі», labužník «ласун»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лабзюкува́тися «підлещуватися»
лабузи́тися «леститися»
лабу́зник «спокусник»
ла́бусь «тс.»
підлабу́за
підлабу́зливий
підлабу́зник
підлабу́зництво
підлабу́знюватися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lap'el «лизати» вірменська
λάπτω «хлебчу; жадібно п’ю, всмоктую» грецька
λαφύσσω «жадібно пожираю» грецька
Іаріаn «пити» давньоанглійська
laffan «лизати» давньоверхньонімецька
*lab- індоєвропейська
*lap(h)- індоєвропейська
lambo латинська
-ere «лизати, ссати» латинська
*lаbъz- праслов’янська
labuz- «ластитися» праслов’янська
lobъz- праслов’янська
lobyz- праслов’янська
лобза́ть «цілувати» російська
лебези́ть «підлабузнюватися» російська
ла́бзи́ть «догоджати, підлещуватися» російська
ла́бзиться «ластитися; лестощами домагатися» російська
лабзу́нить «пестити» російська
лабзу́ниться «ластитися; цілуватися» російська
ла́бза́ «підлесник» російська
лабзу́н «пройдисвіт, пролаза» російська
lар(р)еn «лизати; пити маленькими ковтками» середньоанглійська
облобиза́ти українська
labužka «ласощі»«ласун» чеська
labužník «ласощі»«ласун» чеська

облобиза́ти «поцілувати»

псл. lobъz-, lobyz-, пов’язані чергуванням голосних з *labъz-, labuz-, до яких зводиться укр. лабу́знитися «леститися»;
р. лобза́ть «цілувати», лобыза́ть «тс.», бр. [лабжэ́нне] «цілування», ст. лобызати (XVII ст.), др. облобызати, лобъзати, лобызати, схв. [lobizȁt, lozbȁt], стсл. лобъзати, лобызати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

облобиза́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лабжэ́нне «цілування» білоруська
облобызати давньоруська
lobъz- праслов’янська
лобза́ть «цілувати» російська
lobizȁt сербохорватська
lozbȁt сербохорватська
лобъзати старослов’янська
лабу́знитися «леститися» українська
лобыза́ть «тс.» українська
лобъзати українська
лобызати українська
лобызати українська
lobyz- ?
*labъz- ?
labuz- ?
лобызати (XVII ст.) ?

лабза́ «жебрак, канюка; незграбна людина Сизько»

очевидно, пов’язано з лабу́знитися (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

лабзю́к «жебрак;, [лабзю́кати] «жебрати, канючити»
лабзюкува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лабу́знитися українська

лебезува́ти «залицятися»

пов’язане чергуванням голосних з лабу́знитися «леститися, підлабузнюватися, підлещуватися», облобиза́ти «обцілувати»;
припущення про зв’язок р. лебези́ть з нвн. ich liebe Sie «я вас люблю» (Гіляров у Корша – Korsch AfSlPh 9, 520) є помилковим;
р. лебези́ть «догоджати, запобігати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лебезованє «залицяння, флірт»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ich liebe Sie «я вас люблю» нововерхньонімецька
лебези́ть російська
лебези́ть «догоджати, запобігати» російська
лабу́знитися «леститися, підлабузнюватися, підлещуватися» українська
облобиза́ти «обцілувати» українська

слебезува́ти «читати по складах; повільно, одноманітно читати або розповідати; пересуджувати; говорити багато, безладно, без упину, часто про що-небудь неістотне, нецікаве; говорити запобігливо, підлесливо»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. [ślebizować] «читати по складах», [ślabizować] «тс.» пов’язані з дієсловом sylabizować «тс.» (з 1558), похідним від іменника sylaba «склад»;
значення «говорити запобігливо, підлесливо», можливо, виникло під впливом слів [лебезува́ти] «залицятися», лабу́знитися «леститися; підлабузнюватися»;
бр. заст. слібізава́ць «читати по складах», [слябізава́ць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лебезува́ти «базікати»
слебізува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слібізава́ць «читати по складах» білоруська
слібізава́ць «читати по складах» білоруська
слябізава́ць «тс.» білоруська
ślebizować «читати по складах» польська
ślabizować «тс.» польська
sylabizować «тс.» (з 1558) польська
sylaba «склад» польська
лебезува́ти «залицятися» українська
лабу́знитися «леститися; підлабузнюватися» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України