ЛАБЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, пов’язано з лабу́знитися (див.);

псл. *lаbъz-, labuz- «ластитися», пов’язане чергуванням голосних з lobъz-, lobyz-, укр. облобиза́ти, р. лобза́ть «цілувати», лебези́ть «підлабузнюватися»;

споріднене з лат. lambo, -ere «лизати, ссати», двн. laffan «лизати», дангл. Іаріаn «пити», сангл. lар(р)еn «лизати; пити маленькими ковтками», гр. λάπτω «хлебчу; жадібно п’ю, всмоктую», λαφύσσω «жадібно пожираю», вірм. lap‘el «лизати»;

іє. *lab-, *lap(h)- звуконаслідувального походження;

думка про запозичення з германських мов (Hirt РВrВ 23, 334) недостатньо обґрунтована;

р. [ла́бзи́ть] «догоджати, підлещуватися», [ла́бзиться] «ластитися; лестощами домагатися», [лабзу́нить] «пестити», [лабзу́ниться] «ластитися; цілуватися», [ла́бза́] «підлесник», [лабзу́н] «пройдисвіт, пролаза», ч. labužka «ласощі», labužník «ласун»;