КІСТЯК — ЕТИМОЛОГІЯ

кість

псл. kostь «кість; труп забитого або його частина», пов’язане з kosati «бити, рубати», česati «чесати, скребти»;
зіставлення з лат. costa «ребро» (Фасмер–Трубачев II 349; Преобр. І 368; БЕР II 661–663; Bern. І 582–583) або з лат. os «кістка», гр. ὀστέον, дінд. ásthi «тс.» (Machek ESJČ 280–281; Ernout–Meillet 146; Persson Beitr. 526) залишаються непереконливими;
р. кость, бр. косць, др. кость, пасти костию «полягти на полі бою», на костехъ «на полі битви (яка тільки що закінчилася)», п. kość, kości świętych «мощі святих», ст. kośnica «передпогребальний дім (для складання тіл перед похованням)», ч. kost, слц. kosť, вл. kość, нл. kosć, полаб. ťüst, болг. кост, м. коска, схв. кȏст, слн. kóst, ст. kostníca «приміщення для померлих», kostenjáča «тс.», стсл. кость;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кі́стка
кістля́вий
кістня́к «кістяк»
кістя́к
кістяни́й
кістяни́стий
кістя́нка «перезріла маслина»
кістя́р «збирач кісток»
кістя́стий
ко ста́р
коста́к «костолуз, Coccothraustes» (орн.)
костені́ти
кости́р «гравець у кості»
кости́ря «тс.»
кости́стий
костови́тий «костистий»
косто́вище «кістяк»
ко́сток «кістка»
косту́р «тс.»
костя́вий
костя́к «кістяк»
костя́ни́й
костяни́стий
костянкувати́й (про ягоду)
коща́вий
кощі́й «(худий, як) скелет»
надкі́сниця (анат.)
на́кістень «болісне кісткове утворення у коня»
на́кістник «тс.»
о́кіст
окі́стя
око́ста «шинка»
окостуватий «костистий; твердий, як кістка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
косць білоруська
кост болгарська
kość верхньолужицька
ὀστέον грецька
ásthi «тс.» давньоіндійська
кость давньоруська
пасти костию «полягти на полі бою» давньоруська
на костехъ «на полі битви (яка тільки що закінчилася)» давньоруська
costa «ребро» латинська
os «кістка» латинська
коска македонська
kosć нижньолужицька
ťüst полабська
kość «мощі святих» польська
kości świętych «мощі святих» польська
kośnica «передпогребальний дім (для складання тіл перед похованням)» польська
kostь «кість; труп забитого або його частина» праслов’янська
kosati «бити, рубати» праслов’янська
česati «чесати, скребти» праслов’янська
кость російська
кȏст сербохорватська
kosť словацька
kóst словенська
kostníca «приміщення для померлих»«тс.» словенська
kostenjáča «приміщення для померлих»«тс.» словенська
кость старослов’янська
kost чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України