КІПТЯГА — ЕТИМОЛОГІЯ
кі́поть «кіптява»
псл. kopъtь «кіптява» з похідними kopъtiti, kopъtěti, очевидно, пов’язане з kypěti «кипіти», kvapiti «квапити»;
споріднене з лит. kvãpas «дихання; запах», лтс. kvêpt «диміти, коптіти», гр. καπνός «дим; піна; водяний пил»;
п. ко́поть, копти́ть, копте́ть, бр. ко́паць, капці́ць, капце́ць, др. копътьный, п. kopeć, kopcić, ч. kopt, ст. kopet, koptiti, слц. заст. kopt, [koptiť sаl,вл. kopć, нл. kopś, kopśiś, болг. [коптя, копте́я] «темнію; мовчу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ки́поть
кипть
киптюга́
киптя́ва
ки́птявий
киптя́га
кіпті́ти
«тс.»
кіптюга́
«курява»
кіптя́ва
кіптя́вий
кіптя́га́
«курява»
копіт
«тс.»
ко́поть
«сажа»
копти́льний
копти́льник
копти́льня
копти́ти
«пров’ялювати у диму»
копті́ти
«чадити»
копче́ний
копчени́на
копче́ння
копче́ня
скопоти́ти
«збити, підняти куряву»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́паць | білоруська |
| капці́ць | білоруська |
| капце́ць | білоруська |
| коптя | болгарська |
| копте́я «темнію; мовчу» | болгарська |
| kopć | верхньолужицька |
| καπνός «дим; піна; водяний пил» | грецька |
| копътьныи | давньоруська |
| kvêpt «диміти, коптіти» | латиська |
| kvãpas «дихання; запах» | литовська |
| kopś | нижньолужицька |
| kopśiś | нижньолужицька |
| kopeć | польська |
| kopcić | польська |
| kopъtь «кіптява» | праслов’янська |
| kopъtěti | праслов’янська |
| kypěti «кипіти» | праслов’янська |
| kvapiti «квапити» | праслов’янська |
| ко́поть | російська |
| копти́ть | російська |
| копте́ть | російська |
| kopt | словацька |
| koptiť sаl | українська |
| kopt | чеська |
| kopet | чеська |
| koptiti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України