КІНСЬКОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
луфого́вка «сорт кукурудзи»
запозичення з угорської мови;
уг. lófogú (kukorica) «зубоподібна (кукурудза)», [lúfog] «кінський зуб» утворені з іменників ló «кінь» і fog «зуб», спорідненого з манс. ρ́εη, хант. pȯŋk, мар. pü «тс.»;
пор. інші назви сортів кукурудзи в тій самій місцевості [кінська, кінський зуб] Доп. УжДУ II;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лôвфôгôв
«тс.»
лу́фоґов
«сорт кукурудзи, зерно якої нагадує кінський зуб»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ρ́εη | мансійська |
| pü «тс.» | марійська |
| lófogú (kukorica) «зубоподібна (кукурудза)» (kukorica) | угорська |
| lúfog «кінський зуб» | угорська |
| ló «кінь» | угорська |
| fog «зуб» | угорська |
| кінська | українська |
| кінський зуб | українська |
| pȯŋk | хантийська |
кінь «Equus L.» (зоол.)
псл. konь, – не зовсім ясне;
очевидно, становить етимологічну єдність з псл. komonь «кінь», укр. комонь і псл. kobyla, укр. коби́ла, але взаємний фонетичний стосунок цієї групи слів поки що задовільно не з’ясований;
виводиться ще з кельт, *konko- «кінь» (ЭССЯ 10, 197– 198);
менш переконливі пов’язання (Moszyński PZJP 235–236) з псл. skopiti «каструвати», зближення (Трубачев Назв. дом. жив. 51) з лат. caper «цап», гр. κάπρος «кабан» або виведення (Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 55) з монгольської мови;
р. бр. конь, др. конь, п. koń, ч. kůň, слц. kôň, вл. kón, нл. koń, болг. кон, м. коњ, схв. кȍњ, слн. kònj, стсл. конь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кінва́
«коні»
(зб.)
кінни́к
«стайня»
кінни́ця
«тс. Г; кіннота Ж»
кінни́чка
«упряжка»
кінно́та
кінно́тник
кі́нський
ќнни́к
«кавалерист»
конва́
коненя́
кони́на
«кінське м’ясо; кінський екземпляр»
конівництво
конова́
«тс.»
ко́нюх
коню́ший
коню́шня
коня́
коня́к
«кінський гній»
коня́ка
коня́р
коня́рня
«стайня»
коня́рство
коня́тина
«(м’ясо) конина»
коня́чий
конячи́на
«шкапа»
коня́чка
око́нити
«зробити кінним»
(заст.)
па́кінь
«шкапа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| конь | білоруська |
| кон | болгарська |
| kón | верхньолужицька |
| κάπρος «кабан» | грецька |
| конь | давньоруська |
| *konko- «кінь» | кельтські |
| caper «цап» | латинська |
| коњ | македонська |
| koń | нижньолужицька |
| koń | польська |
| konь | праслов’янська |
| komonь «кінь» | праслов’янська |
| kobyla | праслов’янська |
| skopiti «каструвати» | праслов’янська |
| конь | російська |
| кȍњ | сербохорватська |
| kôň | словацька |
| kònj | словенська |
| конь | старослов’янська |
| комонь | українська |
| коби́ла | українська |
| kůň | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України