КІНЕМАТОГРАФ — ЕТИМОЛОГІЯ

кінемато́граф

запозичено з французької мови за посередництвом німецької (н. Kinematográph), а також російської і польської;
фр. cinématographe утворене французом Булі (1892, до винайдення кіноапарата братами Люм’єрами, 1896) від гр. κῑνημα (род. в. κīνήματος) «ρух», пов’язаного з κινέω «рухаю», спорідненим з лат. сіео «тс.», дінд. cyávatē «рухається», і -γρaφος, похідного від γράφω «пишу»;
р. кинемато́граф, бр. кінемато́граф, п. ч. слц. вл. kinematograf, болг. м. Кинематогра́ф, схв. кинематòграф, слн. kinematográf;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кінематографі́чний
кінематогра́фія
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кінемато́граф білоруська
кинематогра́ф болгарська
kinematograf верхньолужицька
κīˊνημα «ρух» (род. в. κīνήματος) грецька
κινέω «рухаю» грецька
-γρaφος грецька
γράφω «пишу» грецька
cyávatē «рухається» давньоіндійська
сіео «тс.» латинська
кинематогра́ф македонська
Kinematográph німецька
kinematograf польська
кинематòграф сербохорватська
kinematograf словацька
kinematográf словенська
cinématographe утворене французом Булі (1892, до винайдення кіноапарата братами Люм’єрами, 1896) французька
kinematograf чеська
кинемато́граф ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України