КІЛЬКОРО — ЕТИМОЛОГІЯ
кі́лька «деяка, невелика кількість»
псл. koliko;
суфіксальне утворення від псл. *koli «кілька, скільки» (др. коль «скільки»), спорідненого з лит. kelì «деякі», гр. πηλίκος «який завбільшки»;
р. [ко́лько] «скільки», бр. ко́лькі, др. колько «тс.», п. kilka «кілька», ст. kolko «скільки; кілька», ч. kolik «скільки; кілька», слц. kol’ko «скільки», вл. kelko, нл. kelko, [keliko], болг. ко́лко, м. колку, схв. кȍлико, слн. kóliko, стсл. колико «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́льо
кельо́ро
ке́ля
«тс.»
кі́лки
кі́лко
кі́льки
кі́лькись
кі́лькиця
«деяка кількість, дещиця»
кі́лькісний
кі́лькість
кі́лько
кі́лько́ро
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́лькі | білоруська |
ко́лко | болгарська |
kelko | верхньолужицька |
πηλίκος «який завбільшки» | грецька |
колько «тс.» | давньоруська |
kelì «деякі» | литовська |
колку | македонська |
kelko | нижньолужицька |
keliko | нижньолужицька |
kilka «кілька» | польська |
kolko «скільки; кілька» | польська |
koliko | праслов’янська |
*koli «кілька, скільки» (др. коль «скільки») | праслов’янська |
ко́лько «скільки» | російська |
кȍлико | сербохорватська |
kol'ko «скільки» | словацька |
kóliko | словенська |
колико «тс.» | старослов’янська |
kolik «скільки; кілька» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України