КІЛЬКО — ЕТИМОЛОГІЯ

кі́лька «деяка, невелика кількість»

суфіксальне утворення від псл. *koli «кілька, скільки» (др. коль «скільки»), спорідненого з лит. kelì «деякі», гр. πηλίκος «який завбільшки»;
псл. koliko;
р. [ко́лько] «скільки», бр. ко́лькі, др. колько «тс.», п. kilka «кілька», ст. kolko «скільки; кілька», ч. kolik «скільки; кілька», слц. kol’ko «скільки», вл. kelko, нл. kelko, [keliko], болг. ко́лко, м. колку, схв. кȍлико, слн. kóliko, стсл. колико «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ке́льо
кельо́ро
ке́ля «тс.»
кі́лки
кі́лко
кі́льки
кі́лькись
кі́лькиця «деяка кількість, дещиця»
кі́лькісний
кі́лькість
кі́лько
кі́лько́ро
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́лькі білоруська
ко́лко болгарська
kelko верхньолужицька
πηλίκος «який завбільшки» грецька
колько «тс.» давньоруська
kelì «деякі» литовська
колку македонська
kelko нижньолужицька
keliko нижньолужицька
kilka «кілька» польська
kolko «скільки; кілька» польська
*koli «кілька, скільки» (др. коль «скільки») праслов’янська
koliko праслов’янська
ко́лько «скільки» російська
кȍлико сербохорватська
kol'ko «скільки» словацька
kóliko словенська
колико «тс.» старослов’янська
kolik «скільки; кілька» чеська

кі́лька «шпрот, Sprattus sprattus (L.)» (іхт.)

про посередництво латиської мови може свідчити паралелізм р. килька «тюлька» –тюлька «тс.», як відбиття лтс. ķ-;
у такому разі ест. kilusilk, фін. kilohaili означали б «кільова салака» – кільки відзначаються наявністю кіля на череві (Рыбы СССР 66);
запозичене з естонської або фінської мови за російським і, можливо, латиським посередництвом (пор. лтс. ķilava, [ķilata, ķilate, ķilis, ķilka] «шпрот, кілька»);
ест. kilu «кілька», фін. kilo «тс.» є, мабуть, скороченням ест. kilusilk, фін. kilohaili, де другий компонент (ест. silk, фін. haili) має значення «салака»;
у зв’язку з цим не позбавлене вірогідності припущення (Фасмер–Трубачев II 233) про походження ест. kilu, фін. kilo від германської назви кіля (пор. нвн. Kiel «кіль»);
р. ки́лька «[кілька, шпрот]; тюлька», бр. кі́лька «тс.», п. kilka «кілька, шпрот»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

киль
килька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кі́лька «тс.» білоруська
kilusilk естонська
kilu «кілька» естонська
kilusilk естонська
kilu естонська
ķilava латиська
ķilata латиська
ķilate латиська
ķilis латиська
ķilka латиська
Kiel нововерхньонімецька
kilka «кілька, шпрот» польська
килька «тюлька» російська
тюлька «тс.» російська
ки́лька «[кілька, шпрот]; тюлька» російська
кіля українська
kilohaili «кільова салака» фінська
kilo «тс.» фінська
kilohaili фінська
kilo (пор. нвн. Kiel «кіль») фінська
значення «салака» ?

некі́льки «трохи»

не- замість очікуваного ні- (‹нѣ-) з’явилося як результат відштовхування від ні «ані»;
утворене за аналогією до слів типу [не́коли] «іноді, зрідка» від кі́льки «скільки»;
р. [неколи́ко] «тс.», не́сколько «декілька», бр. не́калькі «декілька; трохи», др. нѣколько «декілька», нѣколико, ч. několik «тс.», болг. ня́колко «трохи», м. неколку, схв. нȅколико, слн. nеkóliko «тс.», стсл. нѣколико «декілька»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
не́калькі «декілька; трохи» білоруська
ня́колко «трохи» болгарська
нѣколько «декілька» давньоруська
нѣколико давньоруська
неколку македонська
неколи́ко «тс.» російська
не́сколько «декілька» російська
нȅколико сербохорватська
nеkóliko «тс.» словенська
нѣколико «декілька» старослов’янська
не́коли «іноді, зрідка» українська
кі́льки «скільки» українська
několik «тс.» чеська

о́де «ось тут, осьде»

частки -ка, -ки, -чки, -ль- ті самі, що і в словах та́мка, та́мки, та́мечки, кі́лька;
результат злиття вказівної частки о (от) і підрядно-питального слова (прислівника) де;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́дека
о́деки
о́дельки
о́дечки «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
-ка ?
-ки ?
-чки ?
-ль- ?
та́мка ?
та́мки ?
та́мечки ?
кі́лька ?
о (от)(прислівника) ?

кваліфікува́ти

слат. qualificare, qualificatio утворено з основ займенника quālis «який», спорідненого з гр. πηλίκος «який завбільшки, якого розміру», псл. koliko, укр. кі́лька, і дієслова facere «робити»;
через польське посередництво запозичено з середньолатинської мови;
р. квалифи́цировать, бр. кваліфікава́ць, п. вл. kwalifikować, ч. kvalifikovat, слц. kvalifikovať, болг. квалифици́рам, м. квалификува, квалифици́ра, схв. квалùфиковати, квалифици́рати, слн. kvalificírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

декваліфіка́ція
декваліфікува́тися
кваліфіка́ція
кваліфіко́ваний
перекваліфіка́ція
перекваліфікува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кваліфікава́ць білоруська
квалифици́рам болгарська
kwalifikować верхньолужицька
πηλίκος «який завбільшки, якого розміру» грецька
facere «робити» латинська
квалификува македонська
квалифици́ра македонська
kwalifikować польська
koliko праслов’янська
квалифи́цировать російська
квалùфиковати сербохорватська
квалифици́рати сербохорватська
qualificare середньолатинська
quālis «який» середньолатинська
qualificatio середньолатинська
kvalifikovať словацька
kvalificírati словенська
кі́лька українська
kvalifikovat чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України