КІЛЬКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кі́лька «деяка, невелика кількість»
суфіксальне утворення від псл. *koli «кілька, скільки» (др. коль «скільки»), спорідненого з лит. kelì «деякі», гр. πηλίκος «який завбільшки»;
псл. koliko;
р. [ко́лько] «скільки», бр. ко́лькі, др. колько «тс.», п. kilka «кілька», ст. kolko «скільки; кілька», ч. kolik «скільки; кілька», слц. kol’ko «скільки», вл. kelko, нл. kelko, [keliko], болг. ко́лко, м. колку, схв. кȍлико, слн. kóliko, стсл. колико «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́льо
кельо́ро
ке́ля
«тс.»
кі́лки
кі́лко
кі́льки
кі́лькись
кі́лькиця
«деяка кількість, дещиця»
кі́лькісний
кі́лькість
кі́лько
кі́лько́ро
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́лькі | білоруська |
| ко́лко | болгарська |
| kelko | верхньолужицька |
| πηλίκος «який завбільшки» | грецька |
| колько «тс.» | давньоруська |
| kelì «деякі» | литовська |
| колку | македонська |
| kelko | нижньолужицька |
| keliko | нижньолужицька |
| kilka «кілька» | польська |
| kolko «скільки; кілька» | польська |
| *koli «кілька, скільки» (др. коль «скільки») | праслов’янська |
| koliko | праслов’янська |
| ко́лько «скільки» | російська |
| кȍлико | сербохорватська |
| kol'ko «скільки» | словацька |
| kóliko | словенська |
| колико «тс.» | старослов’янська |
| kolik «скільки; кілька» | чеська |
кі́лька «шпрот, Sprattus sprattus (L.)» (іхт.)
про посередництво латиської мови може свідчити паралелізм р. килька «тюлька» –тюлька «тс.», як відбиття лтс. ķ-;
у такому разі ест. kilusilk, фін. kilohaili означали б «кільова салака» – кільки відзначаються наявністю кіля на череві (Рыбы СССР 66);
запозичене з естонської або фінської мови за російським і, можливо, латиським посередництвом (пор. лтс. ķilava, [ķilata, ķilate, ķilis, ķilka] «шпрот, кілька»);
ест. kilu «кілька», фін. kilo «тс.» є, мабуть, скороченням ест. kilusilk, фін. kilohaili, де другий компонент (ест. silk, фін. haili) має значення «салака»;
у зв’язку з цим не позбавлене вірогідності припущення (Фасмер–Трубачев II 233) про походження ест. kilu, фін. kilo від германської назви кіля (пор. нвн. Kiel «кіль»);
р. ки́лька «[кілька, шпрот]; тюлька», бр. кі́лька «тс.», п. kilka «кілька, шпрот»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
киль
килька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кі́лька «тс.» | білоруська |
| kilusilk | естонська |
| kilu «кілька» | естонська |
| kilusilk | естонська |
| kilu | естонська |
| ķilava | латиська |
| ķilata | латиська |
| ķilate | латиська |
| ķilis | латиська |
| ķilka | латиська |
| Kiel | нововерхньонімецька |
| kilka «кілька, шпрот» | польська |
| килька «тюлька» | російська |
| тюлька «тс.» | російська |
| ки́лька «[кілька, шпрот]; тюлька» | російська |
| кіля | українська |
| kilohaili «кільова салака» | фінська |
| kilo «тс.» | фінська |
| kilohaili | фінська |
| kilo (пор. нвн. Kiel «кіль») | фінська |
| значення «салака» | ? |
некі́льки «трохи»
не- замість очікуваного ні- (‹нѣ-) з’явилося як результат відштовхування від ні «ані»;
утворене за аналогією до слів типу [не́коли] «іноді, зрідка» від кі́льки «скільки»;
р. [неколи́ко] «тс.», не́сколько «декілька», бр. не́калькі «декілька; трохи», др. нѣколько «декілька», нѣколико, ч. několik «тс.», болг. ня́колко «трохи», м. неколку, схв. нȅколико, слн. nеkóliko «тс.», стсл. нѣколико «декілька»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не́калькі «декілька; трохи» | білоруська |
| ня́колко «трохи» | болгарська |
| нѣколько «декілька» | давньоруська |
| нѣколико | давньоруська |
| неколку | македонська |
| неколи́ко «тс.» | російська |
| не́сколько «декілька» | російська |
| нȅколико | сербохорватська |
| nеkóliko «тс.» | словенська |
| нѣколико «декілька» | старослов’янська |
| не́коли «іноді, зрідка» | українська |
| кі́льки «скільки» | українська |
| několik «тс.» | чеська |
о́де «ось тут, осьде»
частки -ка, -ки, -чки, -ль- ті самі, що і в словах та́мка, та́мки, та́мечки, кі́лька;
результат злиття вказівної частки о (от) і підрядно-питального слова (прислівника) де;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́дека
о́деки
о́дельки
о́дечки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| -ка | ? |
| -ки | ? |
| -чки | ? |
| -ль- | ? |
| та́мка | ? |
| та́мки | ? |
| та́мечки | ? |
| кі́лька | ? |
| о (от)(прислівника) | ? |
кваліфікува́ти
слат. qualificare, qualificatio утворено з основ займенника quālis «який», спорідненого з гр. πηλίκος «який завбільшки, якого розміру», псл. koliko, укр. кі́лька, і дієслова facere «робити»;
через польське посередництво запозичено з середньолатинської мови;
р. квалифи́цировать, бр. кваліфікава́ць, п. вл. kwalifikować, ч. kvalifikovat, слц. kvalifikovať, болг. квалифици́рам, м. квалификува, квалифици́ра, схв. квалùфиковати, квалифици́рати, слн. kvalificírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
декваліфіка́ція
декваліфікува́тися
кваліфіка́ція
кваліфіко́ваний
перекваліфіка́ція
перекваліфікува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кваліфікава́ць | білоруська |
| квалифици́рам | болгарська |
| kwalifikować | верхньолужицька |
| πηλίκος «який завбільшки, якого розміру» | грецька |
| facere «робити» | латинська |
| квалификува | македонська |
| квалифици́ра | македонська |
| kwalifikować | польська |
| koliko | праслов’янська |
| квалифи́цировать | російська |
| квалùфиковати | сербохорватська |
| квалифици́рати | сербохорватська |
| qualificare | середньолатинська |
| quālis «який» | середньолатинська |
| qualificatio | середньолатинська |
| kvalifikovať | словацька |
| kvalificírati | словенська |
| кі́лька | українська |
| kvalifikovat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України