КІЗЯК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кізя́к «послід, кал свійських тварин»
запозичення з тюркських мов;
пор. аз. Крим.-тат. чаг. алт. täzäk «кізяк», тур. tezek, тат. тизәк «тс.»;
р. кизя́к, [кизёк, тизе́к]. бр. кізя́к, болг. [тезе́к];
Фонетичні та словотвірні варіанти
кизя́к
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
täzäk «кізяк» | азербайджанська |
täzäk «кізяк» | алтайська |
кізя́к | білоруська |
тезе́к | болгарська |
täzäk «кізяк» | кримсько-татарська |
кизя́к | російська |
кизёк | російська |
тизе́к | російська |
тизәк «тс.» | татарська |
tezek | турецька |
täzäk «кізяк» | чагатайська |
кізя́к «бурдюк із козячої шкури»
очевидно, пов’язане з коза́;
звідси й укр. (заст.) коза «бурдюк»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
коза́ | українська |
коза «бурдюк» (заст.) | українська |
кизи́к «овечий послід»
очевидно, запозичення з якоїсь тюркської мови (пор. тур. tezek «кізяк», чаг. täzät «тс.»), повʼязане походженням із словом кізя́к1 (див.);
р. [кизи́к] «кізяк»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кизи́к «кізяк» | російська |
tezek | турецька |
кізя́к | українська |
täzät | чагатайська |
кіз «кал тварин»
очевидно, зворотне утворення від кізя́к (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кізя́к | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України