КІГТИСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
кі́готь
псл. *kogъtь;
споріднене з двн. hachit (нвн. Hecht) «щука», дангл. hacod «тс.», двн. hacô (нвн. Haken) «гак»;
іє. *keg-, *kek- «гачок»;
р. ко́готь «кіготь», бр. [ко́коць] «тс.», вл. kocht «остюк, вусик (на колосі)», нл. [kochś] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ки́готь
кігтисти́й
кігти́ти
кігтя́стий
кі́хоть
ко́готь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́коць «тс.» | білоруська |
| kocht «остюк, вусик (на колосі)» | верхньолужицька |
| hacod «тс.» | давньоанглійська |
| hachit «щука» (нвн. Hecht) | давньоверхньонімецька |
| hacô «гак» (нвн. Haken) | давньоверхньонімецька |
| *keg- | індоєвропейська |
| *kek- «гачок» | індоєвропейська |
| kochś «тс.» | нижньолужицька |
| Hecht | нововерхньонімецька |
| Haken | нововерхньонімецька |
| *kogъtь | праслов’янська |
| ко́готь «кіготь» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України