КІБЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

менш певне звуконаслідувальне пояснення і зближення з словами ко́бза і щебета́ти (Ильинский ИОРЯС 16/4, 25), як і зближення з алб. shkabë «орел, коршак» (Meyer EW 406);

можливо також, що псл. kobьcь споріднене з такими назвами хижих птахів, як двн. habuh, дісл. haukr, свн. habich, нвн. Habicht «яструб» (Булаховський Вибр. пр. III 262; Bern. I 535);

у такому випадку споріднене з дісл. happ «щастя», норв. heppen «щасливий», дірл. cob «перемога» (Moszyński KLS II 1, 408–413; Skok II 116);

можливо, пов’язане з псл. *kobiti «ворожити з лету птахів»;

слово без твердо встановленої етимології;

псл. kobьcь «кібець; хижий ятах»;

р. ко́бчик «кібець», п. kobiec, слц. kobec «тс.», болг. [кобъ́ц] «рід сокола», м. кобец «яструб-гороб’ятник», схв. кòбац, слн. kóbec, skóbec «тс.»;

псл. skop-, skob-, очевидно, давній варіант основи kob-, від якої походить кі́бець (ко́бець);

споріднене з алб. shkabë «орел, коршун»;

р. скопа́, [ско́пчик] «яструб-перепелятник», [ско́бчик], п. [skop] «тс.», слц. [skobec] «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.», [skopec] «тс.», слн. skôpec «яструб-перепелятник», skôbec «тс.»;

можливо, повʼязане з кі́бець;

неясне;

можливо, пов’язане з кі́бе́ць (бити, як кібець);

очевидно, афективне утворення;

запозичення з тюркських мов;

очевидно, походить від тур. kopuz «вид однострунної гітари»;

пов’язання (Ильинский ИОРЯС 16/4, 25) з словами кі́бець і щебета́ти безпідставне;

р. бр. болг. ко́бза, п. kobza (з укр.), ч. слц. kobza (з п. та укр.);

припущення про польське походження укр. ко́буз (Булаховський Вибр. пр. III 243; Bern. I 535–536) піддається сумніву (Sławski II 303);

сумнівне виведення слов’янських назв хижого птаха з германських мов (Suolahti, Die deutschen Vogelnamen 360) або з слат. capus «вид сокола» (Matzenauer 207), як і пов’язання з укр. кобза (Ильинский ИОРЯС 16/4, 25);

очевидно, споріднене з псл. kobьсь, укр. кі́бець, пор. також схв. ко́ба «кібчик»;

р. [ке́буз] «яструб», п. kobuz «підсоколик», вл. kobušk «кібчик»;

варіант назви кі́бе́ць (орн.) «Falco vespertinus L.», [ки́бець] «тс.»;

до початкового ш- пор. варіанти назви птаха скоба́, скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба, шкапа́;