КІБЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кі́бе́ць «кібчик, Falco vespertinus L.» (орн.)
менш певне звуконаслідувальне пояснення і зближення з словами ко́бза і щебета́ти (Ильинский ИОРЯС 16/4, 25), як і зближення з алб. shkabë «орел, коршак» (Meyer EW 406);
можливо також, що псл. kobьcь споріднене з такими назвами хижих птахів, як двн. habuh, дісл. haukr, свн. habich, нвн. Habicht «яструб» (Булаховський Вибр. пр. III 262; Bern. I 535);
у такому випадку споріднене з дісл. happ «щастя», норв. heppen «щасливий», дірл. cob «перемога» (Moszyński KLS II 1, 408–413; Skok II 116);
можливо, пов’язане з псл. *kobiti «ворожити з лету птахів»;
слово без твердо встановленої етимології;
псл. kobьcь «кібець; хижий ятах»;
р. ко́бчик «кібець», п. kobiec, слц. kobec «тс.», болг. [кобъ́ц] «рід сокола», м. кобец «яструб-гороб’ятник», схв. кòбац, слн. kóbec, skóbec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ки́бець
ки́бчик
кібченя́
«пташеня кібця»
кі́бчик
ко́бе́ць
ко́бчик
ковбець
купе́ц
якубе́ц
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
shkabë «орел, коршак» | албанська |
кобъ́ц «рід сокола» | болгарська |
habuh | давньоверхньонімецька |
cob «перемога» | давньоірландська |
haukr | давньоісландська |
happ «щастя» | давньоісландська |
кобец «яструб-гороб’ятник» | македонська |
Habicht «яструб» | нововерхньонімецька |
heppen «щасливий» | норвезька |
kobiec | польська |
kobьcь | праслов’янська |
*kobiti «ворожити з лету птахів» | праслов’янська |
kobьcь «кібець; хижий ятах» | праслов’янська |
ко́бчик «кібець» | російська |
кòбац | сербохорватська |
habich | середньоверхньнімецька |
kobec «тс.» | словацька |
kóbec «тс.» | словенська |
skóbec «тс.» | словенська |
ко́бза | українська |
щебета́ти | українська |
скопа́ «Pandion haliaëtus L.» (орн.)
псл. skop-, skob-, очевидно, давній варіант основи kob-, від якої походить кі́бець (ко́бець);
споріднене з алб. shkabë «орел, коршун»;
р. скопа́, [ско́пчик] «яструб-перепелятник», [ско́бчик], п. [skop] «тс.», слц. [skobec] «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.», [skopec] «тс.», слн. skôpec «яструб-перепелятник», skôbec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаба́
скіп
«яструб-перепелятник, Accipiter nisus L.»
скоба́
скобе́ць
«яструб-тетерев’ятник, Accipiter gentilis L.»
шка́ба
шкапа́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
shkabë «орел, коршун» | албанська |
skop «тс.» | польська |
skop- | праслов’янська |
skob- | праслов’янська |
kob- | праслов’янська |
скопа́ | російська |
ско́пчик «яструб-перепелятник» | російська |
ско́бчик | російська |
skobec «сокіл-голуб’ятник, Falco columbarius L.» | словацька |
skopec «тс.» | словацька |
skôpec «яструб-перепелятник»«тс.» | словенська |
skôbec «яструб-перепелятник»«тс.» | словенська |
кі́бець (ко́бець) | українська |
ко́бець | українська |
ки́бич «іронічне прозивання горбатого носа»
можливо, повʼязане з кі́бець;
неясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кі́бець | українська |
кі́бчити «бити, лупцювати»
можливо, пов’язане з кі́бе́ць (бити, як кібець);
очевидно, афективне утворення;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кі́бе́ць (бити, як кібець). | українська |
ко́бза
запозичення з тюркських мов;
очевидно, походить від тур. kopuz «вид однострунної гітари»;
пов’язання (Ильинский ИОРЯС 16/4, 25) з словами кі́бець і щебета́ти безпідставне;
р. бр. болг. ко́бза, п. kobza (з укр.), ч. слц. kobza (з п. та укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кобза́р
кобзарюва́ти
кобзи́на
«кобза»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́бза | білоруська |
ко́бза | болгарська |
kobza (з укр.) | польська |
kobza (з п. та укр.) | словацька |
kopuz «вид однострунної гітари» | турецька |
кі́бець | українська |
щебета́ти | українська |
kobza (з п. та укр.) | чеська |
ко́бза | ? |
ко́буз «підсоколик, чеглик, Hypotriorchis subbuteo L. (Falco subbuteo L.)» (орн.)
припущення про польське походження укр. ко́буз (Булаховський Вибр. пр. III 243; Bern. I 535–536) піддається сумніву (Sławski II 303);
сумнівне виведення слов’янських назв хижого птаха з германських мов (Suolahti, Die deutschen Vogelnamen 360) або з слат. capus «вид сокола» (Matzenauer 207), як і пов’язання з укр. кобза (Ильинский ИОРЯС 16/4, 25);
очевидно, споріднене з псл. kobьсь, укр. кі́бець, пор. також схв. ко́ба «кібчик»;
р. [ке́буз] «яструб», п. kobuz «підсоколик», вл. kobušk «кібчик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́буз
«луговий дунь, Circus pygargus L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kobušk «кібчик» | верхньолужицька |
kobuz «підсоколик» | польська |
kobьсь | праслов’янська |
ко́буз «яструб» | російська |
ко́ба «кібчик» | сербохорватська |
capus «вид сокола» | середньолатинська |
ко́буз | українська |
кобза | українська |
кі́бець | українська |
шки́бець «боривітер звичайний, Falco tinnunculus L.» (орн.)
варіант назви кі́бе́ць (орн.) «Falco vespertinus L.», [ки́бець] «тс.»;
до початкового ш- пор. варіанти назви птаха скоба́, скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба, шкапа́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шко-бе́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кі́бе́ць «Falco vespertinus L.» (орн.) | українська |
ки́бець «тс.» | українська |
скоба́ | українська |
кі́бе́ць | українська |
скопа́ (щодо якої припускається спорідненість з кі́бе́ць і, отже, давнє нарощення початкового s-): шка́ба | українська |
шкапа́ | українська |
шка́ба | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України