КЮВЕТА — ЕТИМОЛОГІЯ
кюве́т «водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна»
запозичення з французької мови;
фр. cuvette «таз, миска; кювет; кюветка» є зменшеною формою від cuve «чан, кадіб, діжка, баддя, цебер; ванна», що продовжує лат. cūpa «бочка, діжка»;
р. бр. кюве́т «водостічна канава», п. kuweta «кюветка», ч. слц. kyveta «тс.», болг. кюве́т «наповнена водою канава коло фортеці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кюве́та
«ванночка для обробки фотографічних пластинок та відбитків»
кюве́тка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кюве́т «водостічна канава» | білоруська |
| кюве́т «наповнена водою канава коло фортеці» | болгарська |
| cūpa «бочка, діжка» | латинська |
| kuweta «кюветка» | польська |
| кюве́т «водостічна канава» | російська |
| kyveta «тс.» | словацька |
| cuvette «таз, миска; кювет; кюветка» | французька |
| kyveta «тс.» | чеська |
| cuve «чан, кадіб, діжка, баддя, цебер; ванна» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України