КУЩУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
кущ «низькоросла дерев’яниста рослина: скупчення рослин; об’єднання невеликих підприємств, артілей, організацій; [група; невелика отара овець]»
похідне утворення з суфіксом -jь від др. кустъ «кущ», укр. [куст] «тс.» (сх.-сл. *kustjь);
п. [kuszcz] «кущ»(з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
куща́вий
кущавни́к
«чагарник»
куща́к
«зарості молодого лісу»
куща́ник
«луг, порослий чагарником»
куща́нка
«невелика отара овець»
куща́р
«чагарник у мокрій низині»
куща́рник
«чагарник»
куща́стий
кущи́на
«окремий кущ»
кущи́ня
«чагарник»
кущи́стий
кущи́тися
кущі́вка
«особливого виду житло»
кущо́в'я
«місця, покриті дрібною лісовою порослю»
кущови́й
кущови́к
«болото, поросле чагарником»
кущови́нка
«куртинка»
кущува́тий
наку́щитися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кустъ «кущ» | давньоруська |
| kuszcz «кущ» (з укр.) | польська |
| куст «тс.» (сх.-сл. *kustjь) | українська |
| -jь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України