КУЩА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ку́ща «шатро, намет»
давньоруське запозичення з старослов’янської мови;
стсл. кѫшта «шатро, хатина» є одним з рефлексів псл. *kǫtja «хата, дім», відбитого також в укр. ку́ча «приміщення для тварин»;
р. [ку́ща] «тс.; (перен.) дах», др. куща «хатина, курінь»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| куща «хатина, курінь» | давньоруська |
| *kǫtja «хата, дім» | праслов’янська |
| ку́ща «тс.; (перен.) дах» | російська |
| кѫшта «шатро, хатина» | старослов’янська |
| ку́ча «приміщення для тварин» | українська |
| з | ? |
ке́шта «хатина» (знев.)
запозичення з болгарської мови;
болг. къ́ща «хата, житло, дім» продовжує стсл. (болг. ст.) кѫшта, відбите також в укр. ку́ща (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| къ́ща «хата, житло, дім» | болгарська |
| кѫшта | болгарська |
| кѫшта | старослов’янська |
| ку́ща | українська |
кущ «низькоросла дерев’яниста рослина: скупчення рослин; об’єднання невеликих підприємств, артілей, організацій; [група; невелика отара овець]»
похідне утворення з суфіксом -jь від др. кустъ «кущ», укр. [куст] «тс.» (сх.-сл. *kustjь);
п. [kuszcz] «кущ»(з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
куща́вий
кущавни́к
«чагарник»
куща́к
«зарості молодого лісу»
куща́ник
«луг, порослий чагарником»
куща́нка
«невелика отара овець»
куща́р
«чагарник у мокрій низині»
куща́рник
«чагарник»
куща́стий
кущи́на
«окремий кущ»
кущи́ня
«чагарник»
кущи́стий
кущи́тися
кущі́вка
«особливого виду житло»
кущо́в'я
«місця, покриті дрібною лісовою порослю»
кущови́й
кущови́к
«болото, поросле чагарником»
кущови́нка
«куртинка»
кущува́тий
наку́щитися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кустъ «кущ» | давньоруська |
| kuszcz «кущ» (з укр.) | польська |
| куст «тс.» (сх.-сл. *kustjь) | українська |
| -jь | ? |
куште́льники «дрібний ліс з галявинами на низинах»
неясне;
можливо, пов’язане з кущ, [куст];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кущ | ? |
| куст | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України