КУШИР — ЕТИМОЛОГІЯ
куши́р «роголисник, Ceratoрһуllum L.; [водопериця колосова, Муriophyllum spicatum L., рдесник кучерявий, Potamogeton crispus L. Ж; водяна рослинність Ж]» (бот.)
неясне;
припущення про зв’язок з куга́ «очерет» (Горяев Доп. 2, 20) викликає сумнів;
р. [куши́р] (бот.) «кушир підводний, Ceratophyllum submersum L.; рдест»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кошу́р
«роголисник; водорості Ж»
кувши́р
«жабуриння (водорості), Conferva L.»
кушира
«тс.; різуха, Najas L.»
куширува́тий
«покритий куширом»
кушір
кушні́р
«жабуриння»
кушур
«рдесник»
кущур
«кушир»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| куши́р «кушир підводний, Ceratophyllum submersum L.; рдест» (бот.) | російська |
| куга́ «очерет» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України