КУЧМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ку́чма «висока бараняча шапка; висока копиця волосся; [насмішка, образа; турботи Пі]»
псл. *kučьma, пов’язане · *kukъma (схв. кукма «чуб», слн. kȗkma; «чубик; коси, укладені навколо голо ви»), а також з псл. kuka (р. [кука] «кулак» ‹ «щось зігнуте»), kuča (слн. kúčа «чуб, пасмо волосся»), kučerъ (укр. ку́чер, ку́чері);
споріднене з лтс. kauka «чуб, пасмо волосся», разом з яким зводиться до іє. *keu-k-/kou-k- «кривити, згинати, скручувати»;
беззастережне виведення з уг. kucsma (з 1682 р.) «кучма (висока смушкова шапка)» (Фасмер II 438; Brückner 279; Machek ESJČS 244–245; Bern. I 637; Mikl. EW 145) більш сумнівне через імовірність слов’янського походження угорського слова (Киш ЭИРЯ IV 52–58; Kniezsa 679);
уг. kucsma, молд. ку́чмэ, рум. cúcimă, очевидно, запозичені з української мови;
запозичення з угорської мови можна прийняти тільки частково (із значенням «бараняча шапка») і як зворотне щодо польської, словацької і східнослов’янських мов;
р. [ку́чма] «хутряна шапка з вухами», [кучма́] (смол.) «нетіпаха, куд лай, нечоса», бр. ку́чма́ «хутряна шап ка; копиця волосся», п. kuczma «хутряна шапка; [скуйовджене волосся на голові]», слц. kučma «смушкова (угорська) шапка», [kucma] «невисока шап ка», болг. [кушма́] «вид шапки», схв. ст kȗčma «хутряна шапка» (XV ст.), слн. kúčma «хутряна шапка; пташиний чубик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кочма́н
«людина з скуйовдженим волоссям»
кучма́н
кучмани́стий
«кудлатий»
кучманки́
«котики на вербі»
кучма́рки
«сережки (на деревах)»
кучма́тий
«густий і кошлатий»
(про хутро)
ку́чмити
«кошлатити»
кучмі́й
«тс,»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́чма́ «хутряна шап ка; копиця волосся» | білоруська |
| кушма́ «вид шапки» | болгарська |
| *keu-k-/kou-k- «кривити, згинати, скручувати» | індоєвропейська |
| kauka «чуб, пасмо волосся» | латиська |
| ку́чмэ | молдавська |
| kuczma «хутряна шапка; [скуйовджене волосся на голові]» | польська |
| *kučьma | праслов’янська |
| kuka (р. [кука] «кулак» ‹ «щось зігнуте») | праслов’янська |
| ку́чма «хутряна шапка з вухами» | російська |
| cúcimă | румунська |
| ст kȗčma «хутряна шапка» (XV ст.) | сербохорватська |
| kučma «смушкова (угорська) шапка» | словацька |
| kúčma «хутряна шапка; пташиний чубик» | словенська |
| kucsma «кучма (висока смушкова шапка)» (з 1682 р.)(Фасмер II 438; Brückner 279; Machek ESJČS 244--245; Bern. I 637; Mikl. EW 145) | угорська |
| kucsma | угорська |
| кучма́ «нетіпаха, куд лай, нечоса» (смол.) | українська |
| kucma «невисока шап ка» | українська |
| *kukъma (схв. к$укма «чуб», слн. kȗkma; «чубик; коси, укладені навколо голо ви») | ? |
| kuča (слн. kúčа «чуб, пасмо волосся») | ? |
| kučerъ (укр. ку́чер, ку́чері) | ? |
ку́чма (у виразі [кучму дати комусь] «завдати комусь багато клопоту; зробити багато неприємностей; насміятися»)
очевидно, результат образного вживання слова ку́чма «хутряна шапка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́чма «хутряна шапка» | ? |
ку́кса «заплетена і закручена на голові жіноча коса»
очевидно, пов’язане з ку́чма «копиця волосся» (пор. п. [kucek] «коса (волосся)», ч. [kuča] «грудка глини; локон волосся», слн. kúča «чуприна; пасмо волосся»);
кінцеве -са з’явилось, можливо, внаслідок зближення із словом коса́;
р. бр. [ку́кса] «тс.», схв. кукма «локон; чуб»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́кса «тс.» | білоруська |
| ку́кса «тс.» | російська |
| кукма «локон; чуб» | сербохорватська |
| kúča «чуприна; пасмо волосся» | словенська |
| kuča «грудка глини; локон волосся» | чеська |
| ку́чма «копиця волосся» (пор. п. [kucek] «коса (волосся) | ? |
| kucek «коса (волосся)» | ? |
| -са | ? |
| коса́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України